площа - 1 900 кв.км (47 821 га - с/г земель, 2 458 га - сади, 125 800 га - ліси).
Район межує з Румунією та Івано-Франківською областю.
Загальна кількість населених пунктів складає 58, з яких 1 місто, 19 великих сіл.
Середня густота населення - 48,1 чол. на 1 кв.км. сНаселення Рахівського району складає 90 тис.чол.,
з яких міське населення - 38 тис., а сільське - 52 тис.

Центральні органи адміністративного управління знаходяться у місті Рахів. До речі, на території району знаходяться найсхідніша точка Закарпатської області - 24°38' схiдної довготи, 48°04' пiвнiчної широти (хребет Чорногора, 12 км вiд с. Луги) та найпівденніша географічна точка - 24°18' схiдної довготи, 47°53' пiвнiчної широти (район Довгорунської мармурової копальнi, 6 км від с. Дiлове). Переважну більшість території району займають гори, а найвищою точкою Рахівщини є вершина Говерла, що підіймається на 2 061 метр. Значну роль у формуванні рельєфу відіграють річки Тиса та Шопурка. На території району знаходяться гірські озера: Апшинець, Марiчейка, Несамовите, Бребенескул, Брескул, Ворожеска, Герашаське, Драгобратське Озерце, Нижнє, Верхнє, Мала Гропа. До того ж на Рахівщині знаходяться найвищі гори України: Говерла (2061 м), Бребенескул - 2035 м, Піп-Іван - 2022 м, Петрос - 2020 м, Гутин-Томнатик - 2017м, Ребра - 2007 м, а також перевал Яблунецький (Татарський) - 931 м. Між гірськими вершинами - улоговини: Ясiнянська, Богданська.

Загалом на території району проживають представники рiзних нацiональностей, серед яких виразно представлені українці (представлені етнографічною групою - гуцули), румуни, угорці, росіяни, роми.

Коли подорожувати дорогою Ужгород-Рахів, то, проїжджаючи поблизу села Костилівка, можна побачити на одинокій скелі хрест. Саме цю гору і називають скеля Кохання, адже, як свідчить легенда, на початку ХХ століття в цьому селі розгорнулася любовна драма. Дівчина з багатої родини покохала хлопця з бідняцької сімї, але цьому противилися її батьки. Вони неодноразово підстерігали закоханих і погрожували хлопцю, як не як а традиції соціальної нерівності особливо у сільській місцевості пильно оберігалися. Та не так сталося, як гадалося. Однієї місячної ночі дівчина разом з хлопцем піднялися на вершину скелі, міцно обнялися і стрибнули... Так їх і знайшли вранці місцеві жителі. А невелику гору в честь цього назвали скелею Кохання і поставили великий хрест, який би нагадував про нездоланність любові двох вірних сердець.

Закарпатська Гуцульщина знаменита своїми важкодоступними горами, які покриті густими лісами. Саме тут знаходили свій притулок народні месники - опришки. Серед яких був і знаменитий Олекса Довбуш. Разом зі своїми хоробрими хлопцями він завдав чимало клопоту місцевим багатіям, які знущалися над бідним народом. Неодноразово наша Чорногора рятувала опришків від переслідування урядових військ. Саме тут, як свідчить легенда, сміливий Олекса заховав свої скарби і віднайти їх зможе лише сміливець, який своєю мужністю та відданістю своєму народу відчинить кам’яні двері, які ведуть до печери у підніжжі однієї із гір Чорногірського масиву, де зберігаються незліченні скарби.

Хто вперше їде гірською дорогою вздовж річки Тиса, по якій проходить кордон двох держав України та Румунії, може щиро здивуватися: поблизу селища Великий Бичків раптово зникає на українському боці залізниця і повністю переходить в бік Румунії, а потім раптово з’являється поблизу гуцульського села Ділове. Саме цю залізницю називали у радянські часи "Золота дорога". У ті часи, коли Румунія і СРСР мали між собою натягнуті відносини, уряд Бухаресту повідомив, що буде пропускати через свою територію радянські залізничні потяги лише після сплати відповідного мита у золотому еквіваленті (за кожен кілометр кілька унцій золота). Можливо саме тому цей залізничний шлях дуже рідко використовувався у ті часи, що і призвело до його занепаду на кілька десятиліть.

В районі знаходяться унікальні дерев’яні церкви у селах Ділове, Ясіня, Лазещина. План такої "гуцульської" церкви має хрестоподібну форму і складається з п’яти зрубів. Центральний зруб ширше бічних (північної та південної), довжина яких трохи менша довжини західного та східного зрубів. Центральний зруб на середині своєї висоти переходить з прямокутної форми у восьмигранну, внаслідок чого і шатрове перекриття його приймає таку ж форму. Однокупольний п’ятизрубний "гуцульський" храм відрізняється своєю компактністю і стрункістю.

Цікаво знати, що у 1918 році кілька місяців на території Рахівського району існувала невеличка держава - Гуцульська республіка із центром у містечку Ясіня.

Не менш цікавим фактом є те, що місто Рахів (назва від слів "рахувати", або ж "земля господаря Раха") належить до найбільш грозових міст України, тут припадає до 43 грозових днів на рік. До того ж Рахів - найвисокогірніше місто України, його висота над рівнем моря 820 метрів. У цьому місті найбільший перепад висот між найнижчою (400 м) і найвищою (900 м) вулицями. Тут проходить найвисокогірніша транспортна магістраль України - автошосе по Яблунецькому перевалу на висоті 931 м. Ще одна оригінальна річ Рахівщини - найбільший музичний інструмент в Україні, а саме гуцульська дерев’яна трембіта, що має довжину 4 метри.

Ну, а найголовнішою окрасою Рахівщини є те, що саме тут знаходиться географiчний Центр континентальної Європи, поблизу села Дiлове.

Флора Рахівщини представлена унікальними рослинами: астра альпiйська, бiлотка альпiйська (едельвейс), еритренiй собачий зуб, сосна кедрова, тирлич вирiзаний, тирлич жовтий, тис ягiдний, дзвоники карпатські, ширянка альпійська, виток карпатський, смородина карпатська, ломикамінь карпатський, льон гірський, рододендрон карпатський. Серед тварин особливо поширені на Рахівщині: лисиця, вовк, єнотовидний собака, бурий ведмідь, борсук, куниця, горностай, видра, лісовий кіт, рись, заєць, білка, дикий кабан, козуля, карпатський олень. Серед птахів слід назвати глухаря, тетерева, рябчика, сіру куріпку, сову, дика гуска, дика качка, а з плазунів поширені ящірки, вуж, веретільниця, гадюка звичайна, саламандра. У річках району водиться багато риби: форель струмкова, лосось дунайський, харiус, умбра, бабець, марена, головень, плiтка, карась. На території Рахівщини розташований Чорногiрський масив Карпатського біосферного заповідника, а також кілька унікальних заказників: Кедринський (охороняється кедрова сосна, смерековi пралiси), Апшинецький, Бiлий Потiк (охороняються яворовi, ясиновi, iльмовi бучини).

джерело матеріалу: www.all.zakarpattya.net
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 25 січня 2004 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):