Старий Самбір є центром району, у якому є ще два чинних міста (Добромиль і Хирів), два селища міського типу (Нижанковичі, Стара Сіль), та кілька колишніх містечок — Нове Місто, Фельштин (Скелівка), Муроване.

Через Старий Самбір протікає Дністер. Верхня течія ріки має гірський характер: часті перекати, невеликі пороги, а за Старим Самбором починається ії рівнинна ділянка. Дністер розділяє місто на дві частини.

Старий Самбір розташований на межі гір та рівнини і є фактично воротами у Карпати. Біля міста починаються Верхньодністровські Бескиди. Назва Бескиди, на думку вчених, походить від племени бессів, що жило в цій частині Карпат. Вперше згадується про Бескиди у 1269 році. Існує також думка про грецьке походження цієї назви, що означає "пасовиська", "полонини".

Біля Старого Самбора є гора, що зветься Римською, можливо, ця назва походить ще від римлян-купців, які приїздили сюди за сіллю.

"На південний схід від Перемишля найзначнішим містом був Самбір (тепер м. Старий Самбір Старосамбірського р-ну Львівської обл.), згаданий у стародавньому списку "волинських" (тобто галицько-волинських) міст у Воскресенському літописі. Він відомий як церковний центр, що мав традиції окремого єпископства, навколо нього знаходився ряд монастирів, особливо відомий з мощами св. Онуфрія. У Перемишльському князівстві існували солеварні... це, правдоподібно. Стара Сіль", - писав про Старий Самбір Іван Крип'якевич ("Княжий Самбір і Самбірська волость").

Після татарського спалення (1241 р.) Старий Самбір (Старе Місто) відновився у своєму міському статусі щойно у 1375 році, ставши центром повіту, а у 1533 йому було надано магдебурзьке право.

Однак наздогнати новий Самбір вже не вдалось, хоч Старий Самбір став великим торгово-ремісничим центром, у якому відбувались два ярмарки. У 1910 році у Самборі було вже понад 20 тисяч мешканців, а у Старому Самборі лише - 4,9 тисяч. З них 40% греко-католиків, 23% латинників та 37 % жидів. Це було одне з небагатьох міст Галичини, де греко-католики перебували у відносній більшості. Зараз у Старому Самборі налічується майже шість тисяч городян.

У самому місті мало цікавих будівель, та в його околицях є що оглянути. До пам'яток архітектури зараховані монастир кармелітів та костел св. Анни (1585-1591 pp.) у селі Сусідовичі.

A недалеко знаходиться Лаврів зі знаменитим монастирем, де, за переказами, був похований князь Лев. Лаврівський василіанський монастир належить до найстаріших у Галичині. Колись монастир оточували оборонні мури з вежами. Деякий час в Лаврові перебували владики єпархії Перемиської, Самбірської та Сяноцької.

Перша церква Івана Хрестителя була збудована на горі. До нашого часу не дійшла, її знищено в часи II Світової війни. Головна монастирська церква св. Онуфрія датується XV ст. 1675 року ї"і перебудовують у стилі бароко. У 1751-1781 pp. біля церкви збудовано муровані келії, замість дерев'яних. У 1789-1910 році в Лаврові була головна окружна школа Самбірського циркулю. У 1939-1989 pp. монастир був закритий.