Долина ріки Уж повністю перетинає Вулканічні Карпати на відрізку між містом Ужгородом і селищем Перечин. Тут гряда складена переважно з порід андезитового складу, загальна потужність яких становить близько 1000 м. Ложі гряди має жолобоподібну будова, що виникла в результаті просідання верхньої частини земної кори після звільнення вулканічних камер від розплавленої магми. У зв'язку із цим спостерігається нахил шарів біля Ужгорода й Перечина убік осьової частини гряди.

У нижній частині вулканічної товщі переважають туфи, а у верхній породи застиглих лавових потоків. Ці вулканічні породи являють собою цінний будівельний матеріал. Їх використовують для будівництва будинків, шосейних доріг, залізничних насипів, тощо. Камінь добувають у кар'єрах, розташованих у бортах долини. У Радванському кар'єрі під Ужгородом добували най давніші в цій частині гряди андезито-базальти. Вони мають темно-сірий колір й залягають у вигляді багатошарових плит. У свіжому зламі на темному скляному тлі виділяються окремі кристали - порфірові вкраплення. Вони зародилися ще у вогнищі й при підйомі магми продовжували рости. Порфірові вкраплення складені двома мінералами - світлим прозорим плагіоклазом і напівпрозорим темно-зеленим піроксеном.

Для Радванки характерно андезито-базальтові гігантостовпчиковий варіант породи. Вертикально шестигранні стовпи виникли в процесі скорочення обсягу при застиганні потоку лави. Звичайно окремі стовпи базальтів досягають у діаметрі 20-40 см. Тут же товщина стовпів досягає одного метра. Помилуватися величною колонадою, створеною природою, можна зі східного борта кар'єру.

Виділення унгвариту часто мають лінзоподібну форму. Вони розташовані паралельно флюїдальності андезитів, але зустрічаються й круто падаючі жили. Унгварити утворилися в результаті виділення охолоджених мас (гелів), що містять кремнезем, глинозем, залізо, магній, кальцій, марганець, сірку в порожнинах вулканічних порід, що застигають після виверження. Гелі в процесі застигання вулканічної товщі ущільнювалися й збезводнювалися, про що свідчать типові порожнини й тріщини дегідратації.

Для унгваритів Оноківського кар'єру найбільш характерні світлі й бурі фарби в плямистому або смужному сполученні. Багато різновидів цього мінералу у величезному кар'єрі села Кам'яниця, де добувається андезит, що йде на щебінь для будівництва залізниць. У верхній частині кар'єру унгварити мають різний колір і розмір до 30-40 см. у поперечнику. У кар'єрі оголені не тільки андезити, але й туфи, що залягають над ними, які відносяться до агломератів. У кам'яницьких туфах - мілко ламаної маси вулканічних порід і попелу - зустрічаються великі вулканічні бомби й лапілли (застиглі бризи лави або шматки лавової пробки). Нижню частину туфового обрію становлять відкладення вогненних лавин і палючих хмар. Це сліди вулканічного виверження, що супроводжувалося викидом з вулканів величезних кількостей розпечених газів, в яких у в'язкому стані переносився розпечений попеловий матеріал і перекочувалися уламки вулканічних порід - продукти руйнування стінок вулканів при вибуху. Лавини й палючі хмари спускалися по схилах вулкана до його підніжжя, заповнюючи балки й знижені ділянки поверхні. Перевага газів при застиганні розпечених лавин і палючих хмар приводить до утворення активних з'єднань сірки, галоїдів, бору, які вступають у реакції з вулканічним попелом і уламками гірських порід.

Південніше Дубриничів, біля ферми, перебуває ртутне родовище. Рудні мінерали представлені кіновар'ю й незначною кількістю метациннабарита. Кіновар - основний мінерал, з якого добувається ртуть. Він має характерне криваво-червоне фарбування й алмазний блиск, за що одержав у стародавності назву "кров дракона". Метациннабарит - також ртутний мінерал того ж складу, але з іншою структурою кристалічних ґрат. Це відбивається й на фізичних властивостях мінералу, у першу чергу, на його фарбуванні. На відміну від кіноварі метациннабарит має чорний колір і смоляний блиск. У цих рудах відзначається більша домішка кубиків піриту - солом'яно-жовтого коліру з металевим блиском.

Колекцію ртутних руд можна зібрати у відвалі розвідницької шахти. Нижче цих руд шахта розкрила осадові породи - піщаники й алевроліти. Ця товща примітна тим, що в ній розвивається мінерал давсонит-алюмонатрієвий гідрокарбонат. Він утворить корочку й прожилки тонковолокнистих сніжно-білих з перламутровим блиском кристалів, часто зібраних у радіально-променисті агрегати. Вперше давсоніт був виявлений в 1965 р. у Закарпатті. Число місць видобутку давсоніту після цього зростало, визначились і із перспективою його використання. Мінерал легко розчинний у слабо кислих розчинах. Із цією властивістю давсоніт зв'язують перспективи промислового витягу алюмінію й виробництва соди. Загальному у всіх тектонічних зонах Українських Карпат виявлений давсоніт.