Серед тварин є чисті й нечисті. До перших належать, крім домашніх тварин, також перепелиці, горобці, рябчики, куріпки, дрозди, кулики, глухарі, тетеруки і сойки, а також зайці, козулі та олені, ще й риби. До нечистих тварин загалом зараховуються шуліки, ворони, сороки, болотні птахи і дятли, крім того, ласка, білка, ведмідь, вовк і лис, нарешті, особливо ще й кажани та миші. А в цілому вважається нечистою кожна вбита тварина, особливо в тій частині тіла, в яку вцілили.

Домашні тварини розмовляють між собою в новорічну ніч, інші вважають, що в різдвяну. Переважно вірять теж, що тварини розмовляють мовою свого господаря; інші кажуть, що люди не зможуть зрозуміти тварин. Всі сходяться в тому, що людина не повинна підслуховувати розмову тварин, бо від цього вона могла б померти. Один господар сховався колись під сіном, щоб підслухати розмову своїх волів. Він почув, що вони віщували йому невдовзі смерть, і, як тільки повідомив про це своїм рідним, він тут же помер. Сприятливі віщування надходять від домашніх тварин, коли будується хата. Але якщо здохла тварина висуває з морди язик, то це вказує на наступну загибель ще й іншої худоби.

Дивовижну силу приписують головам коней. Якщо кінську голову прикріпити до жердини й поставити на городі, де посаджена капуста, то її не пошкодить гусінь. Кінський череп зберігає свою силу також у часникових насадженнях, оскільки відганяє черв'яків. Якщо сняться коні, то настане буря. Кінська сеча знаходить застосування у народній медицині.

Свині вважаються провісниками погоди. Їхній послід використовується з лікувальною метою.

Якщо уві сні побачити овець, то настане тривала негода. За кішку, яку гуцул випросив собі у сусіда, він дає йому часом малу плату і голку, начебто для того, щоб не обірвалася дружба між ними. Також прийнято в деяких місцевостях, щоб слуги працювали ще тиждень понад свій робочий час на котів і ще один — на собак. Кукурудзяне стебло має переважно лише два качани, один для собаки, другий —для кішки. Коли в хату приходить чужа кішка і добровільно залишається тут (пристає), то це вважається провіщенням щастя. Зате коли при будівництві хати гавкають собаки, то вони віщують нещастя.

Миша вже була згадана в легенді про потоп. Тому, що в ЇЇ постаті чорт вигриз діру в ковчезі, вона вважається, так само, як і кажан (лилик) — нечистою.

Сало ведмедя і вовка служить лікувальним засобом. Щоб влучити у ведмедя, слід освятити кулю. Ім'я ведмедя (медвід), так само, як й ім'я чорта, народ називає неохоче і вживає для позначення цього страшного противника переважно слово вуйко (дядечко), або називає його велекій (себто великий), тоді як вовк називається малей (тобто малий). У попередніх рядках вже згадувалося про виття вовчиці в ніч св. Юрія та Вовчий день. Так само вже було сказано, що, коли подути на чоловіка через стравохід вовка, він стає ненависним. На місяці теж живуть вовки.

Про ласку (ласиця, ласичка) говорять, що вона, очевидно, отруйна. її укус за формою та дією схожий на укус змії. Люди й тварини дуже швидко знемагають від нього; втім, людей вона кусає тільки в п'яту. Коли хтось уб'є ласку, то інші (ласки) мстять за неї стадам лиходія. Тому гуцули дуже остерігаються кривдити ласку, і до того ще й відзначають свято ласки, про що вже було сказано раніше.

Як ці тварини, так і гадюки (гадина, поганка, нехар, доуга, доуганка), користуються особливою пошаною у гуцулів. У легенді про потоп їм приписується порятунок ковчегу і людського роду. Гадюку не можна вбивати, бо умруть батьки або буде шкода поголів'ю худоби. Гадюка вочевидь вкусить того, хто працює у святковий день; такого безбожника вона з нетерпінням вичікує часом і весь рік, поки їй трапиться зручна нагода. Рани від укусів гадюки лікуються часником. Проте торкатися до гадюки часником не можна, бо вона тут же вкусить. Шматочок гадюки, збережений у прикладі рушниці, притягає дичину. Бувають гадюки, які ще нікого не вкусили; вони збираються у день Воздвиження Чесного Хреста і носять на голові корони або коштовні камені. Ці царівни гадюк називаються котиці. Людина, яка заволодіє такою короною, стає надзвичайно багатою. Про походження цієї корони розповідають, що, зібравшись, гадюки такдовго шиплять, поки не з'являється корона на голові однієї з них. Крім таких, є ще крилаті гадюки (жертва). Вони такі сильні, що можуть під крилом понести людину, яку згодом поглинають. Одну таку "жертву" убив святий Юрій. Багато років тому крилату гадюку бачи-ли у Рижі біля Сергіїв. Зі своїми крилами вона виглядала як палаючий смолоскип (лушниця) і з неї вилітали іскри. Хвостом вона постягала овець з отари і пожерла лише вим'я з них. Подібні жахливі гадючі потвори — це зьмії. Варто ще нагадати про те, що випадково, коли бореться гадюка з жабою, можна б придбати собі чарівну паличку проти грому.

Квакання жаб під час будівництва хати вважається провісником нещастя, а також натякає на дощ.

Якщо присняться риби, то настане мороз. Птах-одноріг (одноріх) вже був згадуваний у розповіді про потоп. Каркання ворон і сов поблизу хати віщує, що неминучий випадок смерті. Коли починають будувати хату, крик кожного птаха вважається вісником нещастя. Ворони і сови слугують вісниками погоди.

Хто вб'є ластівку, у того помре мама.

Дятел (жоуна, доубач) полюбляє чортове зілля, і тільки з його допомогою можна оволодіти ним. Для цього треба розшукати гніздо дятла, де лежать його пташенята, і закрити його клином. Коли дятел знаходить вхід до гнізда замкнутим, він відлітає геть і повертається з зіллям. Ним він дотикає клин, і як тільки клин вискочить, він опускає рослину. М'ясо дятла їсти не можна, бо цим людина звалила б на себе всі гріхи, які вчинив птах, довбаючи дерева й дахи в недільні та святкові дні. Якщо зелений дятел кричить на льоту, передбачається дощ.

Серце сойки (соя, сойка, джоя) з'їдають як ліки проти астми.

У морі живе півень, який першим співає по півночі. Лише після цього всі півні землі тут же відчувають лоскотання під крильми і починають також співати. Але якщо півень заспіває підчас народження дитини, то це вважається поганою прикметою.

Раніше вже було згадано, що яйця, знесені у свято Благовіщення та на Великдень, не годяться для висиджування, бо курчата на-родяться потворними. Курці не слід лаштувати гніздо на видному місці, бо у декого є погане око і курчата не вилуплюються. І ще: у щотижневі дні посту, тобто в середу та п'ятницю, не дозволяється віддавати з хати яйця, щоб шуліка не забрав курей. Курячий послід вважається запобіжним засобом проти поганого ока. Про "чортові яйця" вже було сказано раніше. Коли дикі гуси кричать на льоту, це знак, що передбачається дощ.

Коли весною вперше почути, як кує зозуля (зазуля) і вона тут же перестає кувати, як починають її слухати, то це — на близьку смерть. Якщо мати в кишені гроші при першому "ку-ку", то протягом цілого року не буде нестатків. Зозуля перестає кувати, як тільки поїсть ячменю або, на думку інших, букових горішків. Якщо зозуля кує ще довго, не варто справляти весілля, бо шлюб може стати нещасливим.

Цвіркуна (сверщок, коник) не можна вбивати, бо через це може трапитися нещастя.

Якщо повісити медведику (мидведик) на нитці, буде падати дощ. Тарганів (шваб, прус) не можна вбивати, бо їх брати помстяться за це тим, що падатимуть в їжу.

Павуки обволікують у повітрі святу Діву Марію своєю павутиною (паутинє), тому їх треба вбивати. Павутина в кімнатних кутках натякає, на думку деяких, на появу незабаром сватів; інші сприймають це як знак, що треба остерігатися ворогів.

Щоб утримати бджіл (бжола) у їхніх вуликах, обприскують їх свяченою водою. Вже попереду було повідомлено, як суворо караються крадіжки бджіл у потойбічному світі.

Якщо на будові знаходиться горбок червоних мурах (мурашка), то це віщує щастя; чорні мурахи, навпаки, означають нещастя. Коли блохи {блоха, блеха) сильно кусають, значить буде дощ. Щоб у хаті не було багато бліх, не можна їсти на Святий вечір пшеницю з маком.

Про рослини вже згадувалось неодноразово, що вони переважно вживаються з метою лікування та чарування. Проте ці рослини зберігаються в такій таємниці, що важко розпізнати котрусь із них. Теж було вже сказано, що зілля збирають у ніч святого Івана.

Рослиною, наділеною особливими силами, вважається, насамперед, часник. Він оберігає як від злого ока, так і від злих духів, лікує зубний біль і вважається чудовим засобом проти укусу гадюк. Турецький часник (турский чіснок) годиться, зокрема, як засіб зняття чарів із заворожених корів. Докладніше про це вже розповідалося.

Так само вже було сказано про сріблясту тополю {осина). Вона — "дієва проти лихого" (добра протіу чорта). Хрестики з її дерева вважаються амулетами проти всього поганого. Прикріплюють кусок цього дерева також в кімнаті над одвірком, щоб закрити чортові вхід. Врешті, виготовлений з цього дерева клин, міцно утримує вампіра у гробі.

Червоного дерену (свид, cornus sanguinea) біля дому не треба, бо він приносить нещастя.

Basilicum (васильок) вживається для любовного й погодного чарування, як лік, а також вкидають це зілля в труну. Гілки (бечки) верби (верба), що були освячені у Вербну неділю, є також прекрасним засобом проти всього злого. Вони застосовуються в ніч святого Юрія, а також в ніч святого Івана для відлякування відьом; крім цього, котики цієї верби вважаються ліком для зачарованих корів; використовуються для чаклування над погодою.

Рокита (ева) — це прокляте дерево, бо з його деревини виготовлено цвяхи для розп'яття Спасителя. Всі інші дерева й кущі опиралися цьому тим, що виготовлені з їхнього дерева цвяхи тріскалися або притуплялися.

З гілок вайдерева був сплетений терновий вінок Христа; але під цією назвою розуміють то терен (глій), то шипшину (свербивус).

Хто їсть жолуді (жер), може втратити розум.

Під кущами бузини (бзина) гніздиться чорт, тому такий кущ ніколи не можна викорчовувати. Якщо б хтось наважився таке зробити, то роздратований чорт міг би забрати життя в людини, або бодай завдати шкоди її маєткові.

Про чортове зілля і його добування вже повідомлено вище.

Цвіт папороті (папороть) допомагає розшукати заховані скарби, їх можна знайти, якщо в ніч перед святом Івана Купала спати серед папороті, бо вона цвіте лише о північній порі цієї ночі.

Вид моху, який росте переважно на Чорній Горі і називається гуцулами грань, вважається прекрасним засобом проти кашлю, якщо його пити як чай.

Якщо кинути головку маку у воду або рвати рукою траву, піде дощ.

Пустоцвіти огірків треба бити на роздоріжжях різками, тоді огірки будуть добре родити.

Кукурудза є основним харчем гуцулів. Про неї розповідають таке: колись кукурудзяна стеблина мала багато качанів, тому й борошна було в надлишку. Але люди стали зарозумілими і злими, тому Христос постановив покарати їх знищенням кукурудзи. Тоді люди попросили його залишити кукурудзу хоча б для собаки й кішки. Це Спаситель дозволив, але з того часу на одному стеблі ростуть, здебільшого, лише два качани. Слід ще зазначити, що кукурудзяні качани, очищені від зерен, не можна спалювати, бо в наступному році кукурудза загине від головні (голодні).

Якщо рвати плоди з дерев, то треба хоча б один фрукт залишити на дереві, щоб воно наступного року давало плоди. Якщо в якомусь році надто багато блискає, фруктів годі чекати. Перед тим, як спожити фрукти, треба подарувати кілька з них бідним (за прости біг дати). Фрукти, що дозрівають пізнього літа, жертвуються на святі Преображення Христа.