Архівне фото надав Крамарець Володимир Олександрович
Архівне фото надав Крамарець Володимир Олександрович
Архівне фото надав Крамарець Володимир Олександрович
Тустань — давньоруське місто, наскельна фортеця, митниця, чиї залишки містяться у Східних Бескидах поблизу села Урич Львівської області, Сколівського району. Тут збереглося 4000 пазів і врубів, вирубаних у скелі.

Впродовж чотирьох століть на скелях існував могутній дерев'яний дитинець (замок) Тустань, збудований білохорватською племінною знаттю. Центральна частина укріплень площею 3 гектари була розташована на скелях Камінь-Ямненських пісковиків висотою 40 метрів. До Ямненських пісковиків входять: Камінь, Острий Камінь, Мала Скеля, Жолоб. У процесі денатурації пісковики змінювали свій первісний вигляд, набуваючи вигадливих форм ("Чотири велетні", "Три пальці", "Чотири списи", "Орел"), про які складено багато легенд. У III тисячоліття до нашої ери, на скелях було святилище, науковці виявили там 270 петрогліфів. Пісковики в Уричіцінний природний об'єкт, оголошений Державним історико-культурним заповідником "Тустань", який розташований у Підгородцівському лісництві і який щорічно відвідують до 3000 туристів.

Дерев'яна забудова Тустані існувала з другої половини IX до середини XIII ст. Вона була важливим стратегічним пунктом і входила в єдину систему Карпатської (Угорської) лінії оборони південно-західних кордонів Київської Русі, а згодом і Галицько-Волинського князівства. Висотна структура наскельної забудови, наземні оборонні стіни висотою 15 метрів, п'ятиповерховий житловий комплекс XIII ст. з висотою поверхів 3,5—4 метри, складна система водозабезпечення (криниця, видовбана в скелі, та дві цистерни) свідчать про високий рівень давньоруської будівельної техніки. В Європі немає нині збережених дерев'яних фортець Х—ХІІІ століття, що ставить Тустань в ряд унікальних архітектурних пам'яток. За часів Галицько-Волинського князівства славний город Тустань входив, поряд зі Львовом, Перемишлем, Теребовлею, до списку найвідоміших поселень Галичини.

У 1241 p., під час монголо-татарської навали хана Ватия город Тустань був зруйнований і від нього залишилося тільки село Тустань (згодом село Тустановичі, а нині — сучасна частинам Борислава) і неприступний замок Тустань. Згодом місто-фортеця Тустань згадується у літописі краківського історика Яна Длугоша та польського хроніста Янка з Чарнкова. Вона охороняла південний кордон Галицького князівства; у 1340 р. була захоплена польським королем Казимиром Великим, згодом він наказав її відбудувати після руйнації. У грамоті Папи Римського Боніфація IX від 15 травня 1390 р. Тустань згадується як прикордонна фортеця, через яку експортували сіль, видобуту в м. Дрогобичі та околицях.

Тустань з часу її захоплення поляками належала державі, тобто була королівською — адміністративно-територіальним центром Тустанської волості. Від 1539 р. Тустань переходить у власність польських магнатів та шляхти і занепадає. Її занепад спричинили декілька факторів: економічний — у XVI ст. країни Центральної Європи розробляють власні поклади солі, тож Тустань втрачає роль митниці; політичний — через просування польських кордонів на схід Тустань перестає відігравати роль прикордонної фортеці; військовий — зміни у військовій техніці призвели до втрати оборонного значення замку. Замок Тустань існував до XVI століття

Нині у селі Урич діє музей історії міста-фортеці Тустань.

джерело матеріалу: Легенди Карпат - Львів:Апріорі, 2010.-144с.іл.
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 02 жовтня 2012 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):