Фото із НКЧ Галичина країна міст, 2005/36
Родове гніздо трансільванських князів Ракоці. На високому вулканічному конусі він виглядає як велетень із казки. З висоти семидесятиметрового пагорба він оглядає європейські долини, що починаються біля його підніжжя. За його спиною, на горизонті, з краю в край розляглися Карпати. Там, за перевалами, - Україна, невідомий для європейця Схід.

На західній околиці Мукачева, на вершині 68 – ти метрового згаслого вулкану, гордо стоїть, оспівана легендами і легендарною бойовою славою середньовічна фортеця - замок Паланок – визначний історико-архітектурний, військово-фортифікаційний та історичний пам’ятник Закарпаття ХIV – ХVIII ст.ст.

Часу заснування замку не встановлено, однак достеменно відомо: ще коли замок був дерев’яним, його в 1089 р. 50 днів воював половецький хан Кутєшко, та так і відступив без всякої надії на успіх, 1241 р. шестидесятитисячна орда татаро-монголів хана Батия двічі чинила облогу, та обидва рази не покорила його,

Сама природа створила цей замок непереможним. За всю історію існування він жодного разу не був підкорений у відкритій і чесній боротьбі. З 1396 р. його гарнізон відбив не одну грізну атаку ворога, його стіни витримали не одну багаторічну облогу.

1396 – 1414 р.р. Подільський князь Федір Корятович на місці старого дерев’яного побудував новий, кам’яний замок, що у модифікованому вигляді зберігся до наших днів. Новозбудований замок міг витримати вогонь будь-якої тогочасної артилерії і був забезпечений всім необхідним для життя і оборони, що відповідало вимогам того часу: товстими мурами до 5 метрів; шеститисячним постійно діючим гарнізоном; 164 гарматами крупного калібру і великою кількістю іншого озброєння; 60 бочками артилерійського пороху, різнокаліберними гарматними ядрами, іншим боєзапасом; величезною кількістю запасу харчів; 86 метровим колодязем, що забезпечував замок своєю власною водою.

Наступні володарі впродовж ХV – ХVI ст.ст. розбудовують замок, удосконалюють укріплення, розширюють фортифікаційні можливості. В цей час замок мав 14 веж, а у верхній частині знаходився великий палац.

1633–1711р.р. Мукачівським замком володіють трансільванські князі династії Ракоці, які так удосконалили фортифікацію замку, що він не мав собі рівних у Центральній Європі. Зародження капіталістичних відносин в надрах феодального суспільства і пов’язана з цим швидка зміна політичної карти Європи зумовила бурхливий перебіг подій і в Паланку. 1685 – 1688 р.р. одна з найважчих облог замку. Його обороною керувала вдова Ференца I Ракоці – княгиня Ілона Зріні. 1703 – 1711 р.р. замок стає оплотом антигабсбурської національної визвольної боротьби народів нашого краю під керівництвом Ференца II Ракоці, яка потерпіла поразку, і замок поступово втрачає стратегічне значення.

1782 р. замок перетворили в політичну в’язницю Австрії. За майже 120 років тут побувало більше 20 тисяч в’язнів. 1847р.( 12 липня) замок-в’язницю відвідав видатний угорський поет Ш.Петефі. В’язничні порядки кілька разів скасовувались, але остаточно скасовані у 1904 році.

Дух свободи, волі і справедливості панує під склепіннями замку. Цей дух ширяє над замком і містом, немов відроджена легенда, немов нагадування про щось давно забуте, але вічне і головне. Романтику лицарських подвигів нагадують ці просторі, колись сповнені бурхливим життям зали, таємничі підземелля… В передсвітанковій тиші, здається, от-от прокинеться, закипить життя: з конюшень гусарського замку рознесеться навколо іржання коней, в кузні нижнього двору вдарить молот по наковальні, стрій солдат вишикуваних у середньому дворі, напружено застигне, очікуючи появи князя з капітолії. Який простір для подвигів!

Ви сумніваєтесь? Приїздіть у Мукачево, підніміться на замкову гору, погуляйте дворами та бастіонами, прислухайтесь до живої тиші анфілад, затишних галерей, роздивіться експонати, відпочиньте на лавиці, побувайте на екскурсії, поклацайте затвором фотоапарата, загляньте через плече художника на мольберт, впізнайте наукового співробітника, що "постом і молитвою" вишукує нові сторінки історії замку – і ви неодмінно почуєте голос наших предків, зрозумієте, що не втрачено зв’язок між минулим і сьогоденням, між нинішнім та майбутнім і справи наших дідів та прадідів живуть в серцях нинішнього покоління.

джерело матеріалу: [невідоме]
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 2 вересня 2005 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):