Королевський замок (інша назва: "Нялаб") — XII—XVII ст.. На місці старого слов'янського городища на крутій 40-метровій скелі угорський король Іштван (Стефан) V, згідно з грамотою 1242 року, наказав збудувати королівський мисливський замок. Сюди часто приїжджали на полювання правителі Угорщини. У другій половині ХНІ ст. король Бела IV спорудив на обох терасах на верхівці гори поблизу містечка Королеве величезну кам'яну фортецю для укріплення кордонів держави, а також для контролю за сплавом солі по р. Тисі. Феодал Беке Боршо в 1315 р. перебудував кам'яну фортецю, яку названо "Нялаб". У свій час вона мала неабияке оборонне значення. Вона споруджена з каменю на двох терасах. Довжина верхньої частини замку 52 м, ширина — 47 м, товщина стін — більше двох метрів. Королеве вперше згадується в історичних документах в 1262 році, а фортеця — у 1315. Пізніше, у 1405 p., фортеця "Нялаб" стала власністю найбільших феодалів краю — роду Перені, а відтак і центром домінії. Із 1450 року у фортеці "Нялаб" перебував каноник Бенелик Ком'яті як учитель дітей Перені. Тут він переклав частину Нового Завіту з латинської мови на угорську, й 1533 року цей переклад надрукували у Кракові. Це була перша книга, надрукована угорською мовою.

джерело матеріалу: Легенди Карпат - Львів:Апріорі, 2010.-144с.іл.
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 01 жовтня 2012 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):