Фото із ЕІВ ПОТІК
Багатьом відома Нарцисова долина - справжня перлина Карпатського біосферного заповідника. Тисячі туристів приїжджають кожного року, щоб помилуватись природним буйноцвітом нарциса вузьколистого. Ця квітка заслужено стала візитною карткою Карпатського заповідника. їдуть подивитись, хоча в кожного в квітнику біля будинку цвітуть нарциси. А все тому, що дикі квіти мають якусь особливу привабливу ауру.

Чи може Ужанський НПП похвалитись чимось подібним? Сьогодні, нажаль,ще ні. Але в найближчий час наші заказники складуть конкуренцію Нарцисовій долині, приваблюючи туристів.

У 2006 році в урочищі Парашинський с.Жорнава було виявлено кущ іриса сибірського на дикій луці. Кущ висотою більше 1м зацвів ніжно блакитним цвітом. Згодом на межі лісу і приватного сінокосу було виявлено цілу ділянку з кількома десятками кущів, які мали більше сотні квітів. Ця маса світлосиніх великих за розмірами квітів на високих квітконіжках (0,5-1,0 м) створювала незабутнє враження. На жаль, інших ділянок з ірисом сибірським не було виявлено. Більше того, наступного року якийсь любитель квітів, зачарований цвітом іриса, викопав і той кущ, що ріс в лісі на луці. Хоч цей кущ був великий і важкий, невідомий любитель квітів не полінувався викопати його для пересаджування. Напевно квітковий кущ того був вартий. Та робити щось подібне закон суворо забороняє. І за таке "любител" будуть покарані.

В 2010 році ірис сибірський внесено до "Червоної книги України". Ця квітка - рослина зволожених місць (але не боліт), колись була розповсюджена по заплавах всієї Ужанської долини. Та люди перетворили майже всі заплави в сінокоси. Цвіте ірис від середини травня до початку червня. Це час перших сінокосів. От і гинули квіти ірисів під косами не даючи плодів. Так повторювалось із року в рік. Насіння не розсівалось, а старі рослини відмирали. Поступово іриси зникли з закарпатських вологих луків. Але завдячуючи деяким селянам, які не скошували цвіт, кущі збереглися. Своїм буйним квітом, великою кількістю насіння, яскравою зеленню листя - іриси вказують, що можуть прекрасно рости на перезволожених луках Великоберезнянщини. І працівникам Ужанського НПП час повертати іриси в їхнє природне середовище, щоб милували око і радували серце. Доцільно засіяти ірисами зволожені ділянки Пасік (Костринське ПНДВ), Ірташі (Лубнянське ПНДВ). Ці заказники, де охороняється пізньоцвіт осінній, будуть мати привабливий вигляд і в травні (цвіте червонокнижний ірис), і у вересні (цвіте червонокнижний пізньоцвіт осінній), і в червні (цвітуть орхідеї). Досить висадити кілька кущів ірисів, а далі проходитиме самозасівання, природне поширення виду на територіях колишнього ареалу. Ми повернемо тільки маточні кущі, а ділянки будуть природного поновлення..

І, можливо, стануть Ірисові долини візитною карткою Ужанського національного парку.

Працівники УНПП звертаються довсіх жителів сіл Великоберезнянського району - можливо тепер або раніше на старому сінокосі, в кюветі, на болоті Ви бачили ці дикі квіти. Ужанський національний парк з вдячністю чекає інформацію про місце їхнього зростання. Навіть якщо ці кущі ірисів заважають Вам (десь на власному сінокосі) - працівники Ужанського НПП відсадять їх у придатні місця або приймуть компромісне рішення, яке обов'язково задовольнить Вас.

джерело матеріалу: Електронний інформаційний вісник ПОТІК
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 11 квітня 2011 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):