Фото із prymatour.com
Грушівський монастир (с. Грушеве Тячівського району Закарпатської області) належав довгий час до Угровлахії. Підкарпатська Україна, або Угорська Русь — це найдальша західна українська земля, яку ще в глибокій давнині відірвано від України. Вищі українські верстви тут скоро покинули свій народ і помадяризувалися, але монастирі були тут ще з найдавнішого часу, а найстарішим серед них був Грушівський монастир св. Михаїла Архістратига — на правім боці р. Тиси, у селі Грушеве. Найдавніші дані про монастир св. Архангела Михаїла належать до 1242 року. Перша письмова згадка про нього датується 1391 роком, коли волоські воєводи Баліца та Лрага звернулися до константинопольського патріарха Антонія з проханням прийняти монастир під його опіку. Патріарх дав монастирю грамоту на "ставропігійське право".
 
У 1404 році воєводи дарували монастирю землі. Видана ними з цього приводу грамота є однією з найдавніших пам'яток русинської (підкарпатської) писемності. У 1491 р. угорський король Ласло II підпорядкував Грушівський монастир Мукачівському єпископу. Грушівський монастир довгий час був церковним православним центром, а разом з тим і центром культурним цілої Угорської Русі; тут довгий час жили православні марамороські владики, бо в Марамороськім комітаті католицькі та протестантські переслідування православних не були такими запеклими, як в інших місцях Угорської Русі. Є нічим не підтверджений переказ, ніби перший друкар слов'янських книжок, Швайпольт Фіоль, переніс свою друкарню в Грушівський монастир, коли йому заборонили друкарство в Кракові; тут він ніби й видрукував "Тріодь Пісну та Цвітну", але на таке твердження нема ніяких доказів, тож напевне в XV—XVI ст. друкарні в Грушівськім монастирі не було. У 1607 р. граф Валентин Другет зробив монастир у Грушеві центром марамороських єпископів. У середині XVII ст. при Грушівському монастирі була створена друкарня. В історії волоської літератури Грушівська друкарня займає видне місце: заходами й коштом семигородського князя Юрія І Ракоци (1631—1638) видано в цій друкарні першу волоську книжку — переклад Нового Завіту. На жаль, нічого певного про цю друкарню не відомо, бо жодного друку її до нашого часу не збереглося. Грушівська друкарня припинила своє існування разом з монастирем, десь у другій половині XVII ст., точних відомостей про те, хто знищив монастир, немає — чи то поляки-католики, переслідуючи Юрія II Ракоци, чи то куруци під час повстання Текелі.

У липні 2004 р. Священний Синод УПЦ благословив відкриття Архангела Михаїла жіночого монастиря в с. Грушево.

джерело матеріалу: Легенди Карпат - Львів:Апріорі, 2010.-144с.іл.
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 04 жовтня 2012 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):