Фотографії використані із журнала "Будуємо Інакше"
Питання охорони і збереження архітектурно-побутової спадщини набувають сьогодні великої популярності. Важливо зібрати всі відомості про існуючі і вже знищені пам'ятки. Це потрібно, щоб при можливості окремі з них відтворити в майбутньому.

На Закарпатті було чимало цінних пам'яток архітектури: храмів, дзвіниць і звичайних хат, яких вже сьогодні немає. Налічувалось 132 дерев'яні церкви і близько 100 дзвіниць, із яких у 20-ті роки XX ст. 122 було зафіксовано фотографічно. На жаль, як свідчить сучасний закарпатський дослідник церковної архітектури М. Сирохман, залишилось лише 79 храмів та 56 дзвіниць.

У 20-ті роки XX ст. великий внесок у дослідження народної архітектури, пам'яток побутової культури зробив чеський мистецтвознавець Флоріан Заплетал (10.04.1884 - 15.10.1969). Народився він у Моравії, вчився у Карловому та Віденському університетах. В роки Першої світової війни був у російському полоні, відвідав Москву, Петербург, Україну, зокрема Київ. З 1915 по 1918 рік працював у чеському тижневику "Чехословак", що виходив у Петербурзі. У вільні хвилини відвідував лекції з мистецтвознавства в Петербурзькому університеті. Тут його найбільше цікавили лекції доц. Сичова, українського історика мистецтва К. Широцького. У Москві Ф. Заплетал познайомився з роботою реставраційної майстерні, якою керував виходець із Закарпаття проф. І. Грабар.

До Чехословаччини Ф. Заплетал повернувся лише наприкінці 1918 року. З 1919 р. він працював експертом східних справ Міністерської ради ЧСР. На Закарпатті зацікавився народною архітектурою, детально описував і фотографував найцінніші зразки.

Протягом 1923-1925 років Ф. Заплетал опублікував у різних журналах чимало цікавих праць: "Дерев'яні храми південно-карпатської Русі","Турецькі мотиви в русинській архітектурі", "Про церкви Підкарпатської Русі", "Вітраки в Чехії, на Моравії і Карпатській Русі", "Дерев'яна церква в Трочанах на Східній Словаччині", "Лемківський тип русинського храму". Заслуговує на увагу його книжечка "Русини і наші будителі" (Прага, 1921), в якій розповідається про зв'язки чехів із закарпатськими українцями. У 1927 р. Ф. Заплетал видав ще одну свою працю "А. І. Добранський і наші русини р. 1848-51".

У 1967 році Ф. Заплетал передав Музею української культури в Свиднику свій архів, у тому числі фотонегативи, в яких зафіксовані десятки цінних пам'яток будівництва та побуту Закарпаття. Ці матеріали опублікував в окремій книзі проф. Торонтського університету Павло Магочі. У ній вміщено 247 фотографій і малюнків. Крім зображень храмів і дзвіниць, тут є цінні фотографії людей в народному одязі з сіл Ясиня, Діброва, Гусний (1920 ). Цікавими є фотографії старих хат з сіл Пасіка, Горяни (1920), передусім Мукачева (1919).

Як бачимо, спадщина Ф. Заплетала дуже багата і цінна. Його наукові праці і фото варто видати в Україні окремою книжкою.

джерело матеріалу: науковий журнал "Будуємо Інакше", 02 - 2005 року
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 15 січня 2006 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):