23.08.2012 18:03 (Категорія: СТАТТІ Екологія Карпат)

Автор: Федонюк Ольга


Волонтери Бергвальдпроекту 2012 в Карпатах


Автор фото: Федонюк Ольга

Автор фото: Федонюк Ольга

Автор фото: Федонюк Ольга

Автор фото: Федонюк Ольга

Автор фото: Федонюк Ольга

Автор фото: Федонюк Ольга

Автор фото: Федонюк Ольга

Автор фото: Федонюк Ольга

Автор фото: Федонюк Ольга

Бергвальдпроект – це швейцарська громадська природоохоронна організація. Починаючи з 2006 року в умовах України, а саме на Закарпатті, реалізовано щорічні насичені волонтерські програми для екологічно свідомої молоді нашої країни та зарубіжжя. Своєрідними полігонами, де ведуться роботи є Національний природний парк Ужанський, ДП Брустурянське лісомисливське господарство та інші. Роботи вистачає і у експлуатаційних і у заповідних лісах.

З 29 липня по 10 серпня волонтерські роботи у Плайському лісництві виконувала третя зміна бергвальдівських волонтерів. Місцем збору було обрано Тячів. І не дарма. Кожен учасник мандруючи далі мав нагоду оцінити не надто високу якість автодоріг, що ведуть до пункту призначення – села Лопухів (Брустури). І справді, навіть влітку для автотранспорту виникає чимало перешкод на шляху. Хоча, загалом, після руйнівних повеней  Тячівщина не виглядає безпорадною та зруйнованою до тла – навколо автошляху постають дивовижної краси будівлі та охайні паркани навколо, квітнуть клумби та виблискують у садочках яблука, груші, алича й інші плоди.  Не залишило байдужим жодного волонтера побачене у руслі річки сміття в межах Усть-Чорної та інших населених пунктів. Прикро, що місцеві жителі купаються в річці і водночас використовують її як смітник, але такі реалії сьогодення!

Пересівши в Усть-Чорній на спеціальний транспорт група попрямувала до будівлі Плайського лісництва. Дорога через село Лопухів, протяжністю понад 10 кілометрів, виявилася екстремальною. Пізно ввечері, розвантаживши речі, волонтери відправилися влаштовуватися хто у будинок лісництва, а хто і у намет.

Щодня о сьомій ранку – підйом, сніданок і вихід на роботу. Основними видами робіт, які призначені волонтерам були наступні – робота на шкілці (прополювання сіянців ялини, ялиці, клена-явора), освітлення головних порід (ялиця, ялина), шляхом вирубування верби, осики та інших небажаних культур, розчистка лісових стежок, обжинки – обкошування трав на засаджених вирубках, а також – встановлення перепадів на річках.

Крім запланованих робіт волонтери мали можливість збирати гриби, чорниці, малину, ожину, ароматні трави, купатися в річці, грати у цікаві ігри тощо. Дивовижною та магічною щоразу здавалася вечірня ватра. Навколо лунали дзвінкі пісні, що в поєднанні з шумом річки та потріскуванням палаючих головешок, створювали атмосферу абсолютного позитиву.

Маючи нагоду кожного дня ідучи до місця роботи, спостерігати за навколишнім середовищем, волонтери ознайомлювалися із флорою та фауною Карпат, щоразу дивувалися багатству та розмаїттю грибів. А гриби трапляються різноманітні – сироїжки, грузді, лисички, моховики, печериці, опеньки, білі гриби та багато інших. В умовах Плайського лісництва зростають такі рослини, як м’ята перцева, іван-чай, звіробій, чебрець, плаун булавовидний, сфагнум, чорниця, брусниця, малина, бузина червона, ожина, вовчі ягоди. Основними видами деревних порід є ялина, ялиця, зростають тут також буки, вільхи, берези, осики. Підлісок у домінуючих за площею 60-70-літніх смерекових насадженнях практично відсутній, бідним тут є трав’яний покрив. Небезпечних для дерев трутовиків можна зустріти не надто часто, що є своєрідним показником «здоров'я» лісу. Фауна представлена численними видами хребетних та безхребетних тварин. Серед безхребетних цікавими є жуки-жужелиці, метелики, жуки-вусачі, багатоніжки, слимаки. У річках трапляються бички, харіуси та форелі. Амфібії представлені тритонами карпатським та альпійським, саламандрою плямистою, кумками, трав’яними жабами та звичайними ропухами. У серпні, особливо, на вирубках та лісових галявинах, зустрічаються численні молоді ящірки прудкі та живородні, трапляються звичайні гадюки, веретільниці та вужі. Характерними для Плайського лісництва є денні та нічні хижі птахи – сови, кібчики, канюки, гніздяться тут чорні лелеки, орябки, круки, горіхівки, дятли, плиски, горихвістки, а особливо часто зустрічаються шишкарі. Звірі представлені такими видами, як заєць сірий, сарна європейська, олень лісовий, свиня дика, ведмідь бурий. Кажуть, що живуть у цій місцевості рисі, коти лісові та норки європейські. Нам вдалося неодноразово бачити сліди життєдіяльності оленів, свиней диких, ведмедів та інших звірів. Траплялися у лісах дерева, кору із яких пообдирали ведмеді: так вони позначають межі власної території.
За час перебування волонтерів у Плайському лісництві вдалося зміцнити дружні стосунки із щирими і відкритими для спілкування працівниками лісового господарства. І хоча, масштаби виконаних волонтерами робіт незначні, все ж – вони від щирого серця.

Особлива подяка координатору проекту – Галині Поштаренко, керівнику табору – Володимиру Гуцалюку, кухарю – пані Галині із с. Лопухів, єгерю Юрію Кухті, фахівцю із захисту лісу – Іванові. Крім того, хотілося б відмітити особливі старання та наполегливість у праці наших закордонних гостей – Жана Габріеля та Катрін Деліле. Вагомий внесок зробили й інші учасники табору – Безрукавий Олександр, його дружина Олена та донечка Марія, Катя Гозак, Роман із Хмельниччини, Олена Ларіонова (Київ-Полтава), Олександр із Ужгорода, Олена Пугачова (Київ), пара закоханих – Олег та Юлія із Чернігова, Ірина Дехтяренко (Хмельницький), Мирося із Шепетівки, Катерина та Олексій із Києва, Ірина із Коломиї.

P.S. Бергвальдпроект дарує людям безцінні можливості: тут кожен знаходить нових друзів, має нагоду розширити свій світогляд, зсередини оцінити екологічну обстановку в зоні потенційного екологічного лиха, ознайомитися із багатогранним побутом і культурою Закарпаття. Короткотривала інтеграція волонтерів у екосистему Карпат – шлях до теоретичного та практичного пошуку вирішення локальних екологічних проблем. Мова йде про шляхи уникнення в подальшому повеней та селевих потоків, збереження рідкісних, ендемічних і зникаючих видів тварин (ведмідь, рись, норка, тритон карпатський), рослин та грибів. Унікальними для ДП «Брустурянське лісомисливське господарство» є кедрові сосни. Таке багатство необхідно не лише берегти, але й примножувати. Отож, усіх небайдужих до подальшої долі екосистем Українських Карпат закликаю до ґрунтовних роздумів, співпраці та активних дій!









Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):