21.07.2013 13:39 (Категорія: СТАТТІ Екологія Карпат)

Автор: Наталя Горбань


Відходи, що накопичуються у водних артеріях Карпат, можуть призвести до паводків і погіршення якості води, втрати річкового біорізноманіття


Фото із ukraine.d3.ru

"Ви можете машиною проїхати по сміттєвому затору через річку Боржаву: сміття настільки багато, що автівка не потоне", — розповідає Василь ГУБАЛЬ, голова села Квасово, що в Берегівському районі на Закарпатті. Споглядаючи затор зі сміття, складається враження, що ріка тут закінчується: вода, яка тече в напрямку "смітника на воді", ніби втікає під землю. Протяжність сміттєвого затору — близько 20 метрів, відтак, продовження річки з другого боку видно не одразу. Пластикові пляшки, поліетилен і дровиняки в руслі настільки щільно збиті, що між ними не видно навіть просвітку ріки, а поверхня зі сміття поволі заростає молодими деревами та кущами.

Лише на річці Боржаві (права притока Тиси, басейн Дунаю) таких заторів 18. На річці Латориця — 20. А загалом на Закарпатті їхня кількість може сягати навіть сотні. "Це лише приблизні цифри. Адже після кожного паводка вони мігрують: десь з’являються, десь зникають", — пояснює начальник басейнового управління водних ресурсів річки Тиса Володимир ЧІПАК.

 

ДАМБИ ЗІ СМІТТЯ. ЩО МОЖЕМО ВТРАТИТИ?
"Сміття в заторі на річці іноді нагромаджується так багато і воно настільки щільне, що працює як дамба — не дає можливості нормально стікати річковій воді. Це може призвести до підтоплень", — пояснює Олена МАРУШЕВСЬКА, представник України в експертній групі Міжнародної комісії із захисту річки Дунай. За її словами, раніше подібних проблем не було: відходи були здебільшого органічними, швидко розкладалися і не плавали на поверхні, як поліетиленові пляшки.

Проблему із заторами зі сміття порушили в 2008 році. Окрім небезпеки підтоплень, такі смітники можуть стати причиною втрати біорізноманіття, адже річка — це збалансована система і будь-що "чужорідне" порушує цю рівновагу, стверджує завідувач відділу іхтіології та екології річкових систем Інституту гідробіології НАН України, доктор біологічних наук Сергій АФАНАСЬЄВ. "За останні 5—10 років, коли почали утворюватися затори з пляшок, ми спостерігаємо падіння чисельності багатьох видів та зменшення біорізноманіття, — пояснює науковець. — По-перше, сміття заважає нормальній міграції риб вверх за течією до місця нересту. Не тому, що пляшки перекривають шлях, а тому що шум, який виникає під час тертя пляшок одна об одну, їх відлякує. Разом із тим, лише в Боржаві ми маємо п’ять червонокнижних видів риб: бистрянка, дунайський лосось, форель, миньок, морена".

"Ще одна проблема — на "пливучому смітнику" накопичується багато органіки, яка за звичайних умов мала б іти транзитом, — говорить науковець. — Як наслідок — відбувається гниття, падіння рівня кисню, відтак, погіршення якості води. Це негативно впливає на те, що відбувається нижче за течією, зокрема, може викликати замори риби. Крім того, у водоймі починає гинути багато інших видів, зокрема безхребетних, і за принципом доміно цей процес розповсюджується і загрожує життю всієї ріки".

На думку Сергія Афанасьєва, непоправної шкоди довкіллю ще не завдано, але якщо не будемо вживати заходів, незабаром це станеться.

 

ОДНА РІЧКА — ШІСТЬ ВАНТАЖІВОК ПЛАСТИКОВОГО СМІТТЯ...
Цього року в рамках відзначення Дня Дунаю, 29 червня, зі сміттєвих заторів на річці Боржава, що належить до басейну Дунаю, вже дістали 80 кубометрів пластику (шість вантажівок). Ще 55 кубометрів (чотири вантажівки) залишається у воді в с. Квасово, де розташований найбільший затор. Річку рятують "усім миром": кран, який проводить роботи, належить водгоспу, кошти на пальне дає спонсор "Кока-Кола Беверіджиз Україна", а робоча сила — чотири волонтери — місцеві мешканці.

"Є вислів — "ріка все забере". А куди вона це забирає? Куди діваються ті пляшки, які пливуть за водою? Накопичуються нижче за течією, там, де стрімкий гірський потік потрапляє на рівнину і сповільнюється", — пояснює Олена Марушевська.

Вище за течією від села Квасово на річці Боржава розташовано 23 села, населення кожного з яких складає щонайбільше 2—3 тисячі осіб. Власне, звідти ріка принесла цілі вантажівки пляшок. "Здебільшого люди в селах не мають вибору. Сміття викинути нікуди. На дворі в себе все не поскладаєш. А так — уночі кинув у ріку, і це вже, ніби, і не твоя проблема. Щоправда, і туристи теж не мало смітять", — вважає пані Ольга, мешканка села Квасово.

"Жителі гірських сіл здебільшого навіть не здогадуються про проблеми, що виникають через сміття у їхніх сусідів, які живуть нижче за течією. У селі Квасово в рамках святкування Дня Дунаю ми провели семінар щодо поводження з відходами, а також показали сміттєвий затор на річці Боржава. На захід ми запросили сільських голів усіх населених пунктів, що розташовані на річці Боржава вище за течією, щоби вони побачили наслідки засмічення і разом спробували знайти вихід із ситуації. На жаль, прийшло лише п’ять голів із найближчих сіл. Сподіваюся, у тих селах представники яких не прийшли, хоча б почують про проблему зі ЗМІ", — зазначила представник України в експертній групі Міжнародної комісії із захисту річки Дунай Олена Марушевська.

 

ЯК "УПРАВЛЯТИ ВІДХОДАМИ"?
15 червня цього року на Боржавському хребті, на горі Стій (1680 м), поблизу витоку ріки Боржава громада села Квасово встановила 250-кілограмовий дубовий хрест. Таким чином люди спробували випросити ласки у Бога, щоб ріка не приносила їм паводків та сміття. Громада села Квасово на власні очі пересвідчилася, що пляшки, кинуті у воду, нікуди не зникають. Окрім того, тут не раз ставали жертвами підтоплень, які можуть бути спричинені чи підсилені "дамбами" зі сміття.

Окрім символічних жестів, узялися до "управління відходами": на місці, де раніше було стихійне звалище, почали облаштовувати майданчик для сортування ТПВ та полігон.

"Ми часто організовували "суботники", щоби прибрати сміття в околицях стихійного звалища. А потім здіймався вітер, і на ранок поліетиленові пакунки знову лежали в усіх околицях", — розповідає секретар сільської ради села Квасово Анна ГАЗУДА.

На побудову полігону для власних потреб та сортувального майданчика Квасово отримало грант у розмірі 80 тисяч гривень від проекту ЄС "Управління відходами — ENPI Схід" та 12 контейнерів для збору пластику від компанії "Кока-Кола Беверіджиз Україна".

"Основним критерієм вибору села, що отримало фінансову підтримку проекту, є насамперед бажання людей змінити ситуацію на краще та готовність щось для цього робити. Внесок села — дуже важливий критерій. Громада Квасово активно попрацювала, тому вони вважають цей полігон власним", — пояснює український представник проекту "Управління відходами — ENPI Схід" Олексій ЯРОШЕВИЧ.

Грант отримали півтора року тому. Сьогодні об’єкт для управління твердими побутовими відходами в селі вже готовий. Ділянка запланована не лише для захоронення, але передусім — для сортування. "У селі органічних відходів немає. Основний обсяг сміття — це пластикова й скляна тара, папір. Працюватиме людина, яка буде сортувати, тоді будемо продавати це компаніям, які займаються переробкою вторсировини, — пояснює голова села Квасово Василь Губаль. — На захоронення піде лише незначна частина — те, що не можна нікому здати, як, до прикладу, підгузки. Тож, полігона, що є в селі, вистачить надовго".








Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):