4.09.2012 14:07 (Категорія: СТАТТІ Карпатський народ)

Автор: Іван ГАВРИЛОВИЧ


Так постала "Говерла" - лікувально-реабілітаційний центр ветеранів ОУН—УПА


Серед моршинських оздоровниць цей будинок на вул. І. Франка, 76 начебто нічим особливим не примітний. Здебільшого він оповитий тишею — сидять на лавочках і про щось негучно розмовляють собі дідусі й бабусі. Та несподіваної для всіх, збадьорливої і для молодих енергії сповнені патріотичні пісні, які линуть звідси у дні національних свят — їх співають гуртом ці люди вже вельми поважного віку. А промовистим орієнтиром розташування того закладу може слугувати споруджений навпроти на пагорбі пам’ятник борцям за волю України (скульптор Світлана Лелях із м. Нетішина на Хмельниччині).

У грудні 2011 року минуло перше десятиліття лікувально-реабілітаційному центрові ветеранів ОУН—УПА "Говерла", який є колективною власністю Всеукраїнського братства ОУН—УПА ім. Романа Шухевича — Тараса Чупринки. Фінансують діяльність єдиного такого в Україні, а може, й у світі, закладу спільно шість областей — Львівська, івано-Франківська, Тернопільська, Волинська, Рівненська та Хмельницька, де крайові братства ОУН—УПА підтримує місцева влада. Втім, як довідався я від голови Всеукраїнського братства Михайла Зеленчука, щомісяця виділяють 15 путівок і для тих областей (як-от Луганської, Донецької, Запорізької), де крайові братства офіційно не визнано. Приїздять сюди на оздоровлення з різних регіонів також члени Всеукраїнського об’єднання ветеранів Великої Вітчизняної війни, очолюваного нашим земляком Володимиром Гуменюком. Себто у "Говерлі" прагнуть втілювати в життя принцип національного примирення. Всього за час існування центру тут поправили своє здоров’я близько 10,3 тисячі осіб.

- Михайле Юрійовичу, в закладі, що має назву найвищої гірської вершини України, є і ваш барельєф як засновника Всеукраїнського братства ОУН—УПА та ініціатора спорудження "Говерли". То як народилася ідея про такий заклад?

— Як упала совітська імперія, з’їхалися на зустріч до Києва колишні члени ОУН, вояки УПА, котрі зазнали репресій від тоталітарного режиму. Зокрема багато було тих, що повернулися в Україну з Казахстану, куди були із сім’ями виселені на довгі роки. На тій зустрічі і прозвучала ідея створити в мальовничому куточку Карпат оздоровницю для учасників національно-визвольної боротьби. Вони заслужили для себе таке навіть якщо ще й не закріплене юридично, то повне моральне право. Адже в буремний час готові були пожертвувати в ім’я волі й незалежності України не тільки здоров’ям, яке підірвали під час тієї кровопролитної боротьби та відбуття накладених за це "трійками" і судами покарань, а й самим своїм життям.

На той час мене обрали головою Всеукраїнського братства вояків УПА (так воно спочатку називалось) і я розраховував на підтримку в реалізації такого проекту найперше з боку західної діаспори. Приїхав до США і в семи штатах виступав перед українськими громадами, агітуючи їх допомогти у здійсненні нашого задуму. На спорудження в курортному Моршині будинку українського інваліда вдалося зібрати 10 тисяч доларів — суму немалу з огляду на те, що тоді американська валюта мала значно більшу вартість, ніж нині.

Проте з переказаними до українського банку пожертвами діаспори трапився конфуз. Наскочили фінансові потрясіння внаслідок девальвації грошей колишнього СССР, які було замінено українськими купоно-карбованцями, але й ті миттєво знецінилися. А банк тепер міг видати нам закордонну допомогу на будівництво оздоровниці лише в цій квазі-валюті недавно проголошеної держави. Одначе на ті мільярди "купонів", а по суті папірців, неможливо було придбати достатньо будматеріалів, заплатити людям за роботу на об’єктіѕ Ми зрозуміли, що зібрані за океаном кошти "з’їли" гіркі вітчизняні реалії. Роботи на будові зупинилися майже на рік та й після відновлення велися з перервами залежно від фінансування. Знову ж таки на наші звернення відзивалися українські громади США та Канади. А в Україні ми збирали гроші на "Говерлу" після богослужінь у церквах, влаштовували концерти з цією благодійною метою. Не раз приходила на виручку Братству — замовникові об’єкта — влада.

Як не згадати, що в найскрутніший для будови час запропонував нам свою допомогу Михайло Вишиванюк, який тоді перший раз був головою івано-Франківської облдержадміністрації. Не випадково ж його ім’я значиться серед фундаторів цього закладу на меморіальній дошці при вході (а на іншій дошці перелічено найбільших жертводавців з діаспори та України). Вишукувала кошти для продовження будівництва і Львівська ОДА на чолі з Михайлом Гладієм. Більше того, керівники двох областей особисто бували на об’єкті, контролювали хід робіт. А керував ними мій шварро Юрій Лопатинський, житель того ж Моршина, котрому довірили бути і директором Будинку українського інваліда на громадських засадах — таку назву на перших порах мав цей заклад, й очолити його наглядову раду. Зводило оздоровницю БМУ "Стрийбудмонтаж".

20 грудня 2001 року датується видане нам на підставі рішення Моршинської міської ради свідоцтво про право власності Братства на Будинок українського інваліда, а через три дні його освятили душпастирі. Урочисте відкриття оздоровниці було приурочено до чергової річниці від дня народження провідника ОУН Степана Бандери. Перших пацієнтів вона прийняла у 2002 році.

Лікувально-реабілітаційний центр, де головним лікарем Іван Николишин, має 75 ліжок. Оздоровитися в цьому закладі за час його існування мали нагоду ветерани ОУН—УПА з більшості регіонів України. А найбільше, звісно, відпочиває і лікується людей із тих шести областей, що утримують "Говерлу". Тут створено добрі умови не лише для оздоровлення пацієнтів у фізичному сенсі (приймають необхідні процедури, п’ють мінеральну воду з бювету), а й для задоволення їхніх духовних запитів: є капличка, бібліотека, конференц-зала. Старенькі дихають цілющим карпатським повітрям, милуються чарівними довколишніми краєвидами.

- Часи нині нелегкі, обласні бюджети напружені. Чи вистачає коштів для утримання "Говерли"?

— На цей рік голови наших ОДА — Михайло Вишиванюк та обласної ради — Олександр Сич, до яких я звернувся з відповідним листом, вишукали можливість переказати оздоровниці 200 тис. грн. Зрозуміло, що основний тягар бюджетних видатків на неї несе передусім Львівщина, на території якої розташований цей лікувально-реабілітаційний центр. А інші сусідні області компенсують їй витрати на оздоровлення своїх ветеранів ОУН—УПА залежно від кількості виданих путівок.

- Як отримують туди путівки ветерани ОУН—УПА?

— Через крайові братства згаданих шести областей. Про наявні путівки для ветеранів зі східних регіонів я постійно інформую свого заступника Ореста Васкула, який живе у Києві.

- На жаль, вік робить людей дедалі немічнішими. Не всі з них можуть давати собі самостійно раду навіть в умовах лікувально-реабілітаційного центру...

— Ми цю проблему розв’язали, і такі люди тепер можуть приїздити сюди в супроводі членів родини, яких теж поселяють у центрі. Стикаємося і з тим, що норми харчування для пацієнтів закладу стають "куцими" через подорожчання продуктів. Тож звертаємось до керівників шести областей з проханням враховувати цю обставину при асигнуванні коштів на "Говерлу", аби можна було відповідно й підвищувати витрати на харчі та медикаменти для ветеранів ОУН—УПА.








Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):