14.11.2011 11:40 (Категорія: СТАТТІ Заповідні території Карпат)

Автор: Семен РЕЗНИК (Еженедельник 2000 №41 (577) 14 - 20 жовтня 2011 р.)


Символ Карпат — бензопила


Національний природний парк «Гуцульщина» відомий тим, що на тлі його приголомшливих пейзажів знімали гучний фільм «Дім літаючих кинджалів" - у всьому величезному Китаї режисер Чжан Імоу не зміг знайти таких гарних лісів для антуражу картини.

А ще цей нацпарк «знаменитий» дивними відносинами з місцевою владою: Косівський райрада Івано-Франківської області примудрився своїми дикими рішеннями навіть укази президента скасовувати. Місцеві депутати дійшли до того, що пропонували «Гуцульщині» заповідні території для проведення природоохоронної діяльності ... орендувати!

Про те, як виживає «Гуцульщина», «2000» розповів директор національного природного парку Василь Пророчук.

- Василю Васильовичу, не секрет, що багато нацпарки країни заробляють парадоксальним, здавалося б, способом - на рубках. Ви торгуєте деревиною?

- Ми товарний ліс не продаємо. Санітарні рубки дають нам 38% надходжень - але це, як правило, паливо для шкіл, садків, населення. Так, в 2002 р. ми рубали до 6 тис. кубометрів деревини на рік, але сьогодні - тільки 2 тис. кубів.

Намагаємося заробляти іншою діяльністю, переважно туристичної, що дає до 40% доходів. Відкрили для залучення туристів «Садибу святого Миколая» - вона приносить близько 60 тис. грн. на рік. Причому гроші беремо в основному з турфірм, що привозять до нас групи, - з одиночних відвідувачів грошей не вимагаємо.

У нас чудовий розплідник - 100 тис. саджанців 60 видів! Він також приносить більше 150 тис. грн. Наукова лабораторія трохи заробляє - до 10 тис. грн. на рік. Але більша частка фінансування лежить на Мінприроди - 2,5 млн. грн.

Все ж ми неприбуткова організація, наше основне завдання не заробляти, а охороняти.

- Багато об'єктів природно-заповідного фонду стикаються з серйозною проблемою при спробах встановити свої кордони. Ваш парк створений досить давно - в 2002 р. вдалося навести лад зі своїми землями?

- Це наша найстрашніша проблема. Площі парку - 32 271 га - роздроблені, фрагментовані, і особливі складності полягають у тому, що більша частина цих земель - 24665 га - включені до складу парку без вилучення у землекористувачів.

Ми з 2002 р. не можемо отримати держакти на землю - безперервно судимося, більше 300 слухань пройшло.

На нашій території як землекористувачі працюють державний лісгосп і агролісгосп. Їх основна мета - рубати. Ми рубати не дозволяємо, і це призводить до серйозних конфліктів.

Нацпарк місцевим ділкам дуже невигідний. Бізнес хоче ліс і землю - за всяку ціну.

Я виявив три десятка землекористувачів, які отримали в порушення всіх законів держакти на нашу землю! І це тільки ті, кого вдалося виявити, - в коридорах відповідних структур шепочуться, що таких актів видали вже під сотню. Це ж справжній бєспрєдєл, викликає, цинічний і нахабний. Пишемо в прокуратуру - ніякої реакції!

І це тільки на території, яка повинна увійти до складу парку з вилученням! А що відбувається на землях, які не вилучаються у землекористувачів, важко уявити. Ніхто з нами господарську діяльність не погоджує, хоча за законом будь-які роботи через наукову раду повинні затверджуватися!

Наприклад, на території нацпарку бізнесмен взяв 80 га 150-річної діброви в оренду - під мисливські угіддя! Як таке можливо?

Юридичні норми зневажаються самим фантастичним чином. Райрада приймає рішення про ліквідацію парку - та це аж ніяк не його компетенція!

- Не допоміг би зняти напруженість «обмін» територій, зміна меж нацпарку (без зміни його загальної площі)?

- Ми можемо, звичайно, «підсунутися» деінде. Але не за рахунок цінних біокомплексів!

Ось тільки проблема в тому, що бізнесмен не хоче отримати вирубку - бажає захопити заповідний ліс! І якщо ми сьогодні його віддамо, то завтра отримаємо пустелю.

Бізнесу є де розвиватися - у нас стільки земель пустує! В районі 20 тис. га Агроліс - є де будувати.

- Керівники районів та сільських громад у Карпатах всі як один переконують, що «колгоспні» лісу, землі агролісгоспів потрібно роздати населенню. Ви вважаєте, такий крок прийнятним?

- Подібна ситуація була в Румунії, де ліси роздали. Само собою, від них давно нічого не залишилося - все негайно і нещадно вирубали. Ми хочемо зберегти Агроліс, але для цього необхідний повноцінний і жорсткий контроль.

Звичайно, ідеальним варіантом була б кооперація - але у сільрад на це немає фінансів і ніколи не буде. Чесно кажучи, я не вірю, що ці ліси вдасться зберегти. Дай Бог хоча б зберегти державні, адже держлісгоспи також рубають нещадно, відновлення не ведуть.

В районі 200 підпільних пилорам, ні одна не показує реального обсягу. Звичайно, всім цим людям парк як кістка в горлі.

- Невже місцева громада не розуміє, що існування нацпарку впливає на капіталізацію їх власності, ціну їх нерухомості, перспективи їх бізнесу та працевлаштування?

- Так, ціни на нерухомість тут з 2003 р. почали зростати. І якщо інфраструктура буде розвиватися, ціни зростуть ще більше. Але для цього необхідно працювати з територією.

Ми, наприклад, підготували передпроектні пропозиції по створенню великого туристичного комплексу. Крім «садиби святого Миколая», хочемо побудувати торгово-виставкові павільйони, майстерні традиційних ремесел, показовий фермерське господарство для міських дітей, «зелену школу» ландшафтного дизайну на основі нашого розсадника, готельний і котеджне комплекси, дитячий табір - карпатський «Артек» і багато інше.

Необхідно 2 млн. 200 тис. грн. на проектування - після цього проект виставимо на конкурс для інвесторів, адже держава навряд чи стане оплачувати комплекс робіт. Але вся ця діяльність може і не принести плодів, якщо не внести зміни в законодавство: багато інвесторів хочуть прийти сюди, але їм потрібні гарантії.

Чому в нацпарку не може бути приватної власності? Нехай буде, нехай люди будуються! Це зніме соціальну напругу навколо «Гуцульщини», дозволить людям заробляти. Головне - не забути вибудувати найсуворішу систему контролю у відносинах бізнесу та об'єктів природно-заповідного фонду.

 

Національний природній парк «Гуцульщина»: 78600, Івано-Франківська обл., м. Косів, вул. Дружби, 84. Тел. (03478) 2-22-23, e-mail: park[at]email.su

 









Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):