5.01.2014 19:17 (Категорія: СТАТТІ Визначні місця Карпат)

Автор: Анатолій Томків


Поки ватра горить…


…Букові дрова потріскують в каміні,  сонце, описуючи низький зимовий політ над Карпатами, наповнює музей етнографії та ремісництва Гуцульщини, що в Підзахаричах на Путильщині,  яскравим світлом. Відчуття того, що ви  не просто учасник урочистостей, а особливого дійства  — сплетіння часів, традицій, людського духу і природи,  не покидає вас.

Приміщення, де зібрані мистецькі вироби гуцулів, було школою, збудованою за австро-угорських часів. Але ви можете не лише торкнутись живих столітніх смерекових стін, але й почути таку ж живу,насичену художніми образами гуцульську мову. Маю на увазі діалект, але кажу, все-таки, про мову, як  цивілізаційне надбання гуцульського етносу, яке ідентифікує його, робить унікальним і неповторним. Та неповторність  — у творчості талановитого педагога, новеліста, фольклориста Данила Харов’юка, 130-ту   річницю від  дня народження якого напередодні 2014року зібралась відзначити місцева громадськість. Зробили це путильчани  з ініціативи відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації спільно із Путильським районним товариством «Гуцульщина» на базі Підзахаричівського НВК «Перлина Гуцульщини», яку очолює відома буковинка, унікальна жінка Фрозина Том’юк.

Це вона сказала «Поки ватра горить, будемо говорити»… А ватра і справді підтримується  тут зусиллями педагогічного колективу, організацією змістовного навчального процесу, розвитком здібностей дітей, вихованням у них любові до рідного краю, спалахує етнофестивалями на зразок  «Захарецьких гарчиків» і багатьма іншими ініціативами.

Цього разу з глибин народних цінностей піднято ім’я Харов’юка. Свого часу, Осип Маковей у Чернівецькій вчительській семінарії помітив письменницький талант гуцула-семінариста з Хоровів, порадив йому спробувати себе у слові, а згодом Іван Франко називав його талантом «оригінальним».

За свій вік, тотожний віку Ісуса Хреста, письменник встиг написати не багато. Після поранення під час першої світової війни у 1916 році він  помер у місті Тешен в Чехії. Але яскраві колоритні новели «Палагна», «Ліцитація», «Смерть Сороканюкового Юри» та інші зайняли ту нішу, у якій, скажімо, такі письменницькі величини, як Василь Стефаник, або ж Марко Черемшина. Вихованці «Перлини гуцульщини» переконали в цьому гостей «єдиного уроку», сценічно відтворивши одну з новел письменника, що було дуже органічно, адже автентична мова гуцулів звучала природно, з смаковитими  форшлагами, інтонаційними тонкощами.

До 130-ї річниці Харов’юка Путильське районне товариство підготувало збірку досліджень про творчість видатного земляка і окремих його творів. Своїми думками про письменника поділились з присутніми голова Путильської районної ради, корінний підзахарівчанин Дмитро Ославський, перший заступник голови Путильської райдержадміністрації, родом з Довбушівських країв, Михайло Платановський,  методист Любов Крилата, голова Путильського районного товариства «Гуцульщина» Михайло Григоряк, дослідники творчості Данила Харов’юка. У словах людей як з владними посадами, так і без них відчувалась корінна єдність — від смерек і буків, скель і полонин, місцевих традицій і звичаїв.  Представники влади відзначили  сучасників, які пишуть на тему гуцульщини — поетесу Галину Татарин, письменника – новеліста Анатолія Томківа, краєзнавців Ганну Колежук, Любов Маршавку, Наталію Черкач, Фрозину Томнюк.

Надзвичайно цікавим явищем стала виставка малюнків дітей на теми новел Данила Харов’юка. Олівцем,пензлем  юні художники відтворили їх сюжети.  За словами Фрозини Том’юк, у планах цінителей творчості гуцульського новеліста — знайти його могилу в Чехії. Наразі  робота ведеться робота і в цьому напрямку. Також земляки письменника хотіли б встановити авторство картини, подарованої школі у 1995-1996 роках, «Данило Харав’юк з жителями довколишніх сіл». Ймовірно, це робота художника з Вижницького училища прикладного мистецтва. Висловлювалась доцільність розмістити картину в інтернеті. Можливо, автор побачить свою роботу… Адже, як сказала газдиня Том’юк, робити й говорити треба, «поки ватра горить»...








Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):