1.01.2011 00:00 (Категорія: СТАТТІ Заповідні території Карпат)

Автор: Б.Г. Проць, Екологічний журнал Жива Україна №3-4, 2009


Охорона та сталий розвиток Карпат в міжнаціональних рамках



Нові науково-дослідницькі проекти, які сприяють становленню екомережі в Українських Карпатах



1. «Визначення і класифікація типів оселищ (habitats) в Україні: введення стандартів та методології Європейського Союзу (пілотний проект в Українських Карпатах)»

Основна мета проекту: підтримка науковців та урядовців з метою адаптації принципів Директиви щодо оселищ (Habitats Directive) Європейського Союзу в Україні. Тривалість: травень 2009 - квітень 2011.

Завдання проекту:
-    Підготовка каталогу типів оселищ Українських Карпат та Закарпатської рівнини згідно принципів Директиви щодо оселищ ;
-    Розвиток бази даних для визначення і класифікації типів оселищ в Україні (ґрунтуючись на програмному пакеті Turboveg щодо аналізу та оцінки рослинності). Картографічний матеріал та функціонування GIS (Географічної інформаційної системи) є частиною цієї бази даних.
-    Навчання науковців і працівників системи природно-заповідного фонду мето¬дики визначення і класифікації типів оселищ, включаючи їх картування, опрацювання даних та визначення управлінських завдань у відповідності до принципів Директиви щодо оселищ. Підготовка карт поширення типів оселищ здійснюватиметься на визначених територіях об'єктів природно-заповідного фонду.
-    Визначення можливих рекомендацій та наслідків організаційного та інституційного характеру щодо адаптації введення стандартів та методології Європейського Союзу для визначення та класифікації типів оселищ.
-    Поширення інформації серед громадськості щодо важливості введення стандартів та методології Європейського Союзу для визначення та класифікації типів оселищ.

Проект є важливим з точки зору уніфікації та стандартизації методики визначення і розвитку екологічної мережі України (як частини панєвропейської) та принципів охорони довкілля. Це перший проект в Україні що підтримує адаптацію принципів Директиви щодо оселищ Європейського Союзу в Україні та допомагає розвинути мережу експертів в Україні стосовно визначення і класифікації типів оселищ. Також проект визначить шляхи такої адаптації та поінформує громадськість.

Діяльність проекту в Україні визначається численними угодами між урядами України та Європейського Союзу про партнерство та співпрацю, Постановами Кабінету міністрів, Угодами між урядами України та Нідерландів (співпраця у галузі охорони довкілля) та Законом України «Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу", 2004).

Кінцевим результатом роботи має бути: перекладені та поширені серед громадськості документи Європейського Союзу стосовно принципів Директиви оселищ (Habitats Directive), підготовлений каталог типів оселищ Українських Карпат та Закарпатської рівнини, підготовлена база даних визначення і класифікації типів оселищ в Україні, проведено навчання науковців і працівників системи природно-заповідного фонду щодо методики визначення і класифікації типів оселищ та визначено особливості адаптації принципів Директиви Оселищ в Україні.

Підтримка: Міністерство сільського господарства, охорони довкілля та якості харчування Голландії (програма BBI-MATRA).
Основні виконавці: Foundation DLO/ Wageningen International (Netherlands), Державний природознавчий музей НАН України (м.Львів), Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України (м.Київ) та Orbicon, Nature and Aquatic Environment (Denmark).

2. «Збереження та стале використання природних ресурсів Українських Карпат»
Основна мета проекту: Охорона лісів, збереження біорізноманіття та природних ресурсів Східних Карпат, розвиток місцевих громад та підтримка неурядових організацій (НУО), розвиток туристичної діяльності. Тривалість: 2007 - 2012.

Проект впроваджується в межах трьох великих природно-заповідних територій української частини Східних Карпат - Східно-Карпатського біосферного заповідника (в межах Ужанського національного природного парку), Карпатського національного природного парку та природного заповідника «Горгани».

Метою проекту є створення передумов для довгострокового сталого використання та збереження природної спадщини української частини Східних Карпат, що стане базою для місцевого соціально-економічного розвитку та міжнародної співпраці.
Окремими завданнями проекту є налагодження зв'язків та співпраці між заповідними територіями регіону, місцевими органами влади, громадами, НУО та зацікавленими особами щодо впровадження принципів сталого розвитку регіону, туризму, охорони природи та транскордонної співпраці.

Цієї мети буде досягнуто через вдосконалення можливостей управління природоохоронними територіями на всіх рівня та сферах (планування, реалізація та моніторинг), формування бази для співпраці на рівні місцевих адміністрацій, НУО, місцевих громад та зацікавлених осіб, а також буде започатковано ряд проектів, які охоплюватимуть такі напрямки, як стале лісове господарство та туризм, в рамках чого буде надано соціально-економічну підтримку місцевому населенню та покращено охорону біорізноманіття регіону.

Пріоритетні завдання:
-    Забезпечення ефективного управління природоохоронними територіями за допомогою програм з навчання персоналу;
-    Зміцнення можливостей для транскордонної та транссекторальної співпраці;
-    Розробка підтримуючих програм та обмін досвідом між менеджерами природоохоронних територій;
-    Підвищення поінформованості громадськості про роль природоохоронних
територій.

Проект відповідає регіональним, національним та міжнародним пріоритетам охорони біорізноманіття та покращення політики охорони довкілля в регіоні, зокрема плану дій з охорони біорізноманіття України, екорегіональному плану збереження, київській резолюції з біорізноманіття, Карпатській конвенції, Бернській конвенції, конвенції з біорізноманіття та останніх резолюціях уряду Норвегії.
Підтримка: Уряд Норвегії
Виконавці: WWF-Норвегія / WWF DCPO (Дунайсько-Карпатська Програма).

3.«Створення водно-болотних угідь міжнародного значення (Ramsar Sites) у Дунайсько-Карпатському регіоні України»

Основна мета проекту: розвиток мережі водно-болотних угідь міжнародного значення в Українських Карпатах та на прилеглих територіях. Тривалість : 2008 - 2010.

Завдання проекту:
-    Проведення наукових досліджень щодо виявлення водно-болотних територій міжнародного значення в Українських Карпатах та на прилеглих територіях;
-    Підготовка відповідних аплікаційних форм згідно вимог Рамсарської конвенції (Ramsar Convention) щодо надання цим територіям відповідного статусу;
-    Проведення процедурних узгоджень із усіма зацікавленими та юридичними сторонами процесу на місцевому та регіональному рівнях. Обговорення та прийняття відповідних рішень на рівні Міністерства охорони навколишнього природного середовища.
-    Підготовка відповідних аплікаційних форм для міжнародних структур Рамсарської конвенції та лобіювання процесу прийняття відповідних рішень;
Проект є важливим з точки зору виконання рішень Рамсарської конвенції в Україні, формування екомережі та проведення досліджень щодо виявлення водно-болотних територій міжнародного значення.

Діяльність проекту в Україні визначається положеннями Рамсарської конвенції, Угодами між урядами України та Нідерландів (співпраця у галузі охорони довкілля) та Законом України «Про природно-заповідний фонд України", 1992).

Кінцевим результатом роботи мають бути підготовлені відповідні документи для міжнародних установ згідно вимог Рамсарської конвенції для надання відповідним територіях статусу Ramsar Sites.

Підтримка: Міністерство сільського господарства, охорони довкілля та якості харчування Голландії (програма BBI-MATRA)

Основні виконавці: Vrije Universiteit Amsterdam (Netherlands), Державний природознавчий музей НАН України (м.Львів) та Wetlands International Ukraine.








Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):