12.02.2015 12:06 (Категорія: СТАТТІ Заповідні території Карпат)

Автор: Ігор Галущак


Федір Гамор: «Казенним» ставленням Кабмін може зруйнувати карпатський заповідний фонд


Сьогодні працівники держбюджетних природоохоронних установ вкрай стурбовані досить сумнівним, на їх погляд, пунктом (4.92.3) проекту Плану заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та коаліційної угоди в 2015 році, яким передбачено змінити правовий статус бюджетних установ природно-заповідного фонду, перетворивши їх на так звані казенні підприємства.

У зв'язку з цим керівництво Карпатського біосферного заповідника спрямувало звернення до Міністерства екології та природних ресурсів України з категоричною проханням: не допустити для заповідників, національних природних парків та інших установ природно-заповідного фонду України прийняття цього фатального рішення.

Ініціатор звернення Федір Гамор, заступник директора Карпатського біосферного заповідника доктор біологічних наук, професор, підкреслює, що відповідно до статті 16 Конституції України, забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, є обов'язком держави. А законом України «Про природно-заповідний фонд» визначено, що природно-заповідний фонд служить для збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. Крім того, у статті 2 Бюджетного кодексу України, чітко сформульовано, що бюджетні установи - органи державної влади та місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку,  цілковито
утримуються за рахунок відповідно держбюджету або місцевого бюджету. Природно, що при цьому бюджетні установи є неприбутковими.

У зв'язку з цим слід нагадати, що відповідно до статті 76 Господарського кодексу України, казенне підприємство створюється для здійснення господарської діяльності, яка трактується як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру , що мають цінову визначеність. Отож, зміна організаційно-правового статусу установ природно-заповідного фонду, вказує на те, що передбачається визнати діяльність з охорони природи послугою, що надається підприємством з метою отримання доходу. Тому з великою ймовірністю можна припустити, що це призведе до повного колапсу та  руйнування системи природно-заповідного фонду та до неможливості виконання завдань підтримання екологічної рівноваги визначених Конституцією та законодавством України.

Знаний вчений-біолог також зазначає, що запропоновані новації, будуть суперечити і міжнародним зобов'язанням України, адже відповідно до статей 17 і 19 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», приміром, біосферні заповідники є природоохоронними, науково-дослідними установами міжнародного значення і повинні діяти у відповідності з міжнародними програмами.

На думку Федора Гамора, впровадження таких підходів до об'єктів природно-заповідного фонду, може викликати і надмірну експлуатацію їх природних ресурсів (зокрема й збільшення обсягів лісозаготівель). Також це може призвести до фактичного знищення особливо цінних природних комплексів, оскільки здійснення природоохоронної, науково-дослідної та еколого-освітньої діяльності буде залежати від зароблених коштів, частки яких зараз у фінансуванні установ природно-заповідного фонду незначні.

До того ж, у всьому світі збереження національного природного надбання фінансується, як правило, за рахунок державних бюджетів (виняток становлять хіба що приватні природоохоронні території). А зароблені, наприклад, національними парками США кошти, направляються безпосередньо до їх бюджетів. Вченому взагалі невідомо, де у світовій практиці казенні підприємства взагалі  використовуються для менеджменту природоохоронних територій.








Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):