У той далекий час, коли татари та турки нападали на мирні оселі, володарі краю будували замки для оборони від ворога. Саме тоді біля Севлюша (нині Виноградів) був споруджений Севлюський замок, який потім назвали Канков. Нині тільки залишки його мурів височать на горі. Про замок збереглася така легенда.

Святий Стефан, король мадярів, подарував околицю теперішнього Виноградова своїй дружині — Гізелі. Вона за походженням була німкеня і запросила сюди сасів. Щойно одноплеменці Гізели з'явилися в Карпатах, почали одразу засаджувати ґрунти виноградом. Земля тут була дуже родючою, і нові господарі швидко розбагатіли. Саме вони й спорудили собі замок на Чорній горі та поставили в ньому вартове військо. Святий Стефан як побачив, що саси розґаздувалися і почали нахабніти, зібрав військо і вигнав їх із замку. Частина прийшлих оселилася там, де нині є село Сасово, а частина подалася на схід, де тепер є село Крива. Але й тут сасам було непериливки від опришків, і вони покинули це місце. Помандрували до Хуста та до Вишкова.

Севлюський замок став маєтком угорських королів, а потім його подарували сім'ї Перені. Перені побудував каплицю та покликав до замку окремішнього попа. Кажуть, що якось Перені пішов на війну проти турків, а в замку залишив дружину й попа. Перені довго не повертався, і піп собі подумав, що пан ніколи не повернеться з війни, тож вигнав його дружину із замку і загарбав цілий маєток. Коли Перені повернувся, то змушений був відвойовувати власний замок, і в тому бою піп загинув.

джерело матеріалу: Легенди Карпат - Львів:Апріорі, 2010.-144с.іл.
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 21 серпня 2012 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):