Про Долину нарцисів люди переповідають кілька легенд.

 

Перша легенда
Одна з них є переспівом давньогрецького міфу про Нарциса: у незапам'ятні часи юнак блукав цими краями і натрапив на потічок Хустець серед мальовничої долини. Вода в ньому була чиста і прозора, як сльоза. Нарцис задивився на своє відображення у воді, наче у кришталевому дзеркалі, закохався у нього і залишився тут назавжди. А після його смерті поле вкрилося білосніжним серпанком квітучих нарцисів.

 

Друга легенда
Друга легенда оповідає про татарське лихоліття. Коли ординці напали на Закарпаття і взяли приступом Хустський замок, закарпатці припинили опір і піднесли у дарунок переможцям подушки, понабивані нарцисовими квітами — на знак покори і вірного служіння новим володарям. Ординці сприйняли це як належне, і звісно, не знали, що нарцис — отруйна квітка, і той, хто засне на подушці з нарцисів, більше не прокинеться. Отже, вранці в ординському таборі мало хто побачив схід сонця. Нажахані татари втекли зі страшного краю і ще багато років не потикали в нього носа.

джерело матеріалу: Легенди Карпат - Львів:Апріорі, 2010.-144с.іл.
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 05 серпня 2012 року






Коментарів (1)

  1. катя в 10.12.2017
    ну такое

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):