Пригорнувшись до підніжжя Карпат, Ужгород розташувався на обох берегах ріки Уж, яка й дала, як більшість вважають, назву місту. Сліди вулканізму в місті проявляються в багатьох місцях. Насамперед , історичне ядро поселення виникло на піднесеному в центрі міста вулканічного купола. Значно пізніше його вершину увінчала міцність і височина одержала назву Замкова гора.

Замкову гору обмиває Уж, а в минулому уздовж північно-західного схилу протікав ще і його рукав Малий Уж. Місцевість була заболоченою й височина, що досягає всього лише близько 30 метрів висоти, служила зручним місцем перебування для первісних людей.

Найдавнішими жителями Замкової гори були неандертальці. Про це свідчать виявлені археологічні знахідки мустерської епохи давньокам’яного століття. Нуклеуси, шкребки, кам'яні ножі й інші предмети із чорного кременя, опала, обсидіану пролежали в землі близько 50 тисяч років до нашої ери. Час йшов. І в нозокам’яному столітті, і в епоху бронзи, раннього й розвиненого залізного віку на вершині Замкової гори існувало поселення. Поступово воно переросло в первісне зміцнення - обгороджене земляним валом городище.

В VІІ - ІХ століттях на місці городища слов'яни побудували твердиню, що постійно зміцнювалась й в X - XІ століттях була одним з великих військово-оборонних споруджень Давньоруської держави на південно-заході. На будівництво замка пішли міцні вулканічні породи - андезит і базальт. Твердиня не раз перебудовувалася відповідно до вимог фортифікації й до кінця XVІІ століття в основному стала схожа на сучасний вид. Шматки вулканічних порід можна добре розглянути в зовнішніх оборонних стінах.

Тепер у замку розміщаються краєзнавчий і художній музей. До слова, поруч із замком розташований музей народної архітектури й побуту. Це один з перших такого роду музеїв на Україні. У ньому на відкритому повітрі виставлені кращі зразки народної архітектури всіх районів Закарпатської області. Музей дає наочне подання про старий вигляд закарпатського села.

У дворі замка стоїть скульптура Геракла, що вбиває Лернейску гідру. Напис на ній говорить, що вона була вилита в Ужгороді в 1842 році. Ця скульптура деяким чином має відношення до процесів вулканізму в Карпатах. Вона вилита із заліза, виплавленого з місцевої руди, що добували в ті часи на околицях Ужгорода. Древня міцність і прилягаючі до неї спорудження на Замковій горі є домінантами в панорамі Ужгорода.

джерело матеріалу: Лазаренко Е. А. | По вулканічним Карпатам: путівник - Ужгород: Карпати, 1978.- 96 стор.
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 15 вересня 2007 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):