Фотографії використані з книжки Лазаренко Е. А. "По вулканічним Карпатам"
Район села Вишково є єдиним у Закарпаття, де досить інтенсивно виявилася інтрузивна магматична діяльність наприкінці міоцену (12-15 мільйонів років тому).

З боку шосейної дороги цей куточок виглядає трохи незвичайно для Закарпаття. Своєрідність рельєфу надають конусоподібні вершини, що представляють собою близькі до поверхні інтрузії магми, які впровадилися в піщано-глинисті породи, менш стійкі до руйнувань і зносу в порівнянні з виверженими породами. У силу цього інтрузії відкрилися й утворили систему куполоподібних вершин.

З інтрузивною діяльністю пов'язані Вишковські ртутні родовища, а також рудні прояви свинцю, цинку й золота. Уперше ртуть у Закарпаття була виявлена на початку п'ятидесятих років, саме в районі Вишкова. Вважалося, що раніше ртутні руди у цьому краї не були відомі, але при проходжені розвідницьких і експлуатаційних гірських родовищ на родовищі Боркут були виявлені древні штольні. Ці вироблення повинні бути дуже древніми, тому що здавна ртутний мінерал кіновар цінувався на вагу золота. З нього виготовляли дуже стійку фарбу, однойменну з мінералом. Однак, припущення про древній вік виробництва були поставлені під сумнів, коли виявилося, що вони вентилювалися за допомогою паперових вентиляційних труб. Такі труби стали застосовуватися в гірничій справі тільки наприкінці минулого сторіччя. Таким чином, родовища могли з’явитися не раніше, ніж наприкінці минулого або на початку нинішнього сторіччя. Відомостей про ці родовища не збереглося, хоча ці роботи навряд чи трималися в секреті. У Вишковському районі є кілька невеликих штолень - сліди пошуків золота, а також родовищ, у яких перед світовою війною намагалися добувати свинцево-цинкові руди.

Знайомство з районом Вишкова доцільно почати із ртутного родовища Шаян. У цих відкритих гірських родовищах можна зібрати колекцію мінералів і ртутних руд. Руда являє собою змінений гранодіорит-порфір, мінералізований кіновар'ю й марказитом. Ці ж мінерали утворюють сітку дрібних прожилок. Ртутні руди супроводжують каолініт, галлуазит і аллофан. Жилки склоподібного аллофана з ажурним петлеподібним малюнком можна знайти на родовищі у верхній частині кар'єру. Тут же можна зустріти й досить рідкий ртутний мінерал - метациннабарит. Він інтенсивно заміщається кіновар'ю, тому варто шукати смоляно-чорні зерна серед червоної кіноварі.

Родовище пов'язане з тектонічним розламом, що сприяв підйому із глибин земної кори гідротермальних розчинів, що містять ртуть. Інтрузія виявилася сприятливим середовищем, і розчини, проникаючи через неї, "розчинялися", утворюючи поклад ртутних руд.

Після відвідування ртутного родовища рекомендуємо побувати біля мінерального джерела, на базі якого створений санаторій "Шаян". Біля Вишкова в районі струмка Ракош, розробляють туфи, з яких одержують лицювальні плити.

При ознайомленні з родовищем туфів варто уважно оглянути відвали. Тут іноді в порожнинах туфу зустрічаються друзи кварцу, окремі кристали якого можуть досягати 5 см. у довжину. Кварц утворився в порожнечах за рахунок циркуляції гарячих розчинів.

Наступний об'єкт для огляду - кар'єр Луці в інтрузії діорит-порфіриту. Ця інтрузія примітна тим, що магма, що впровадилася, була багата летучими компонентами, і при застиванні утворилися численні гнізда кальциту, хлориту, цеолітів. Тут зустрічається навіть мінерал датоліт.

Якщо в запасі є час, то варто проїхати далі за кар'єр, до струмка Шутє. Тут у руслі струмка можна зустріти жили зі свинцево-цинковою мінералізацією. Не менш цікаво побувати на ртутному родовищі Боркут - самому великому в Закарпатті. Відкриття цього родовища було досить складним і зажадало значних витрат. Додамо, що геологія ртутних родовищ одна із самих складних. У перший період розшукових робіт було відкрито багато невеликих ртутних родовищ і рудовиявлень, але всі вони відносилися до категорії, що легко відкриваються: руди виходили на денну поверхню. Потім наступив тривалий період напружених пошуків. Ніяк не вдавалося отримати відчутних результатів, незважаючи на самовіддану працю колективу геологів Вишкова, під керівництвом Зайцевої Віри Миколаївни, що була безмірно віддана геології людина. Виникло запитання про доцільність подальших пошукових робіт. Як і у випадку з Беганьским поліметалевим родовищем, ентузіазм і глибока переконаність В. Н. Зайцевої свідчили, що в районі Вишкова ще є великі ртутні родовища. Пошукові роботи, хоч і в меншому обсязі, але тривали. Віра Миколаївна вирішила піддати ретельній ревізії визнані не промисловими ртутні рудовиявлення, відкриті на першому етапі робіт.

І от іде проходка однієї з останніх на ділянці Боркут шпар. Сонячний серпневий день. Дільничний геолог розглядає керн без ознак прояву руди. У цей час порушилася циркуляція промивної рідини й насос нагнітав її в шпару під більшим тиском. Геолог перервав своє заняття, коли зірвалося з насоса шланг обливши його промивною рідиною. Але дивним виявився колір рідини. Сама рідина готується із глинистого розчину й звичайно має сірий колір. А тут рідина була незвичайного криваво-червоного кольору. Виявилося, що шпара розкрила дуже багату ртутну руду. Тому що руда складається із мінералу кіноварі, тому й розчин виявився червоним. Так було відкрите ртутне родовище Боркут, а заодно доведено, що пошуки нових родовищ ртуті в цьому районі мають перспективу. По своїй будові родовище Боркут має багато загального з родовищем Шаян, але тут в окремих блоках перебувають дуже багаті руди, які, крім того, відрізняються різноманіттям.

Руди складаються з кіноварі, марказиту, піриту, каолініту, кальциту. Зустрічаються органічні мінерали а також чорні бітуми. Ртутна мінералізація концентрується в трьох типах порід: ліпаритових туфах, діорит-порфіритах і піщаниках. Склад порід впливає на вигляд руд. Світлосірі ліпаритові туфи, просочені кіновар'ю, отримують гарний рожевий відтінок. Мінералізовані діорит-порфірити нерідко володіють брекчеподбною або плямистою текстурою, що утворилася у зв'язку з нерівномірним розподілом рудних мінералів. У піщаниках не завжди чітко видна рудна мінералізація, але досить провести по них твердим предметом, як з'являється яскраво-червона риса, що виявляє присутність кіноварі. Для мінералогічної колекції варто зібрати зразки всіх трьох типів.

джерело матеріалу: Лазаренко Е. А. | По вулканічним Карпатам: путівник - Ужгород: Карпати, 1978.- 96 стор.
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 15 вересня 2007 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):