У Солотвинській западині уздовж передгір'я Карпат відомі численні джерела ропи. Вони пов'язані з покладами кам'яної солі, що утворилася в лагунах як осад в умовах жаркого й сухого клімату гельветського часу. Під високим тиском сіль має властивість плинності. У результаті "плину" соляних мас у східній частині прогину утворилися соляні купола із крутим падінням порід по краях. У районі селища Солотвино й села Олександрівки сіль "проткнули" вищезалягаючі шари, і її виходи спостерігаються на денній поверхні.
Солотвинське родовище являє собою типовий соляний купол, що виходить на денну поверхню. Купол на поверхні, в результаті розчинення солі, утворює кари й понори. Сіль перешаровується глинами, які менш піддані розчиненню. Нерідко глиняна “покришка” охороняє сіль від атмосферних опадів. У таких випадках штоки солі здобувають грибоподібну форму.
На базі Солотвинського родовища працює солерудник. Цікаво побувати в шахті. Добре освітлені очисні камери нагадують казкові кришталеві палаци. Таке враження створюють грані кристалів солі, від яких промені світла, відбиваючись, переливаються всіма кольорами веселки. Тут також можна спостерігати плойчасті й зім'яті у дивні складки глиняні пропластки, що вказують на нерівномірний плин соляних мас.

джерело матеріалу: Лазаренко Е. А. | По вулканічним Карпатам: путівник - Ужгород: Карпати, 1978.- 96 стор.
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 25 серпня 2007 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):