Автор: Шелевер Іван
Печери як місце існування. Природні печери, як і штучні штольні і шахти, здаються на перший погляд зовсім непридатними для існування живих істот. Там панує: вічна темрява, висока вологість, низька температура повітря. Однак існує група живих організмів, які чудово пристосувались до життя в таких умовах. Організми, які цілий рік живуть у печерах, називаються троглобіонтами. До них належать ракоподібні, молюски, малощетинкові й круглі черви, а також жуки. Набагато рідше там зустрічаються такі хребетні, як риби й земноводні. Для троглобіонтів характерним є ряд ознак: слабка пігментація (тобто біле або блідо-жовте забарвлення тіла), недорозвиненість органів зору, а також добре розвинені органи нюху і дотику. Найвідомішим представником печерних жителів є протей – земноводна тварина, яка мешкає у підземних ріках.

Інші тварини використовують печери як місце схованки або зимівлі, тобто не перебувають у них протягом цілого року. Поряд із кажанами у печерах деякий час може жити лисиця, борсуки, лісовий кіт, пугач і саламандра. Рештки кісток свідчать, що в цій місцевості кілька тисяч років назад жив також печерний ведмідь.


Незмінні умови існування.Утворення печер спричиняють різні хімічні і фізичні процеси. Найпоширенішими серед печер є карстові печери, які виникли в результаті розкладу вапняків чи гіпсу. Інший тип печер – тектонічні печери – виникають внаслідок рухів поверхні земної кори. У печерах умови існування є практично незмінними, тому що зовнішня температура і змінна вологості не має фактично жодного впливу на мікроклімат печер. Завдяки стабільним умовам існування у печерах збереглися до наших днів деякі представники стародавньої фауни. Ці види становлять значний інтерес для дослідження еволюційних процесів. Більшість троглобіонтів є поширеними тільки на певній невеликій території, а інколи вони зустрічаються тільки в одні печерній системі. Наприклад, дуваліус закарпатський (Duvalius transcarpathicus Shil. et Riz.) зафіксований тільки в печерах Угольки. Ця бліда, жовто-червона комаха має довжину близько 5 міліметрів і є повністю сліпою. Вона живиться ногохвостками (Collembola), серед яких також відомо багато спеціалізованих печерних видів. Весь час відкриваються нові види комах. Так, у 1996 році науковці у печері “Дружба” відкрили новий для науки вид комах – Wilemia virae Karpus.

джерело матеріалу: путівник | Праліси в центрі Європи
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 14 березня 2005 року