На Гуцульщині побутує один мудрий вислів, який ми почули під час експедиції в найбільш високогірному селі України — селі Дземброні, що розміщене на схилах Чорногірського хребта, від столітнього гуцула Івана Рошеюка: «Єк я умру, то гори ни засунутси». Гуцули вважають, що зсування гір є вкрай рідкісне й унікальне явище в Карпатах. Досліджуючи останні катастрофічні паводки на Гуцульщині, ми виявили кілька випадків зсування частини гір, певну кількість зсувів лісових масивів і дуже багато зсувів ррунту на стрімких гірських схилах. Всі вони змінюють гірський рельєф і природний ландшафт Гуцульщини.

В історії природи Українських Карпат було багато катастрофічних паводків, які карпатські горяни називають потопами або катастрофами. історичними катастрофічними паводками в Карпатському регіоні вважаються паводки 1736, 1832, 1927, 1969 і 2008 років. Про перші два катастрофічні паводки 1736 і 1832 років знаходимо тільки окремі письмові згадки в архівах. Про наступні два — 1927 і 1969 рр., сліди яких збереглися на території Гуцульщини до наших днів, є набагато більше письмових джерел та спогадів очевидців, які ми записали під час українознавчої експедиції «Гуцульська річка Чорний Черемош» влітку 2007 року.

В результаті всіх згаданих історичних катастрофічних паводків в Українських Карпатах відбувалися значні зміни русел річок і потоків, гірських схилів і самих гір. Паводкові води змивали лісосплавні греблі, житлові будинки, мости, кладки, кашиці та інші прибережні споруди.

Про один історичний зсув частини гори Шурин відомо лише, що він відбувся ще до паводку 1927 року і в результаті цього зсуву на потоці Шибеному, який впадає в річку Чорний Черемош, утворилося найбільше за площею озеро в Українських Карпатах — озеро Шибене. Це озеро нанесено на всі географічні карти Українських Карпат. На природній основі цього озера в середині ХIХ ст. було споруджено велику греблю з дерева та каміння і в результаті утворилось природно-рукотворне озеро-кляуза Шибене, яке мало площу 15 га. На його основі (до 60-х років ХХ ст.) діяла найбільша на Гуцульщині кляуза-гать для сплаву лісу Чорним Черемошем. Останнім гатярем цієї кляузи-гаті був Василь Харук 1934 р.н., житель села Криворівні на Верховинщині.

4 серпня 2009 року філія «Гуцульщина» ННДіУ провела повторну українознавчу експедицію «Гуцульська річка Чорний Черемош». В результаті цієї експедиції ми виявили, що катастрофічна повінь у липні 2008 року значно змінила русло і всю прибережну смугу річки Чорного Черемоша. Від села Буркута до кляузи-гаті Балтарула паводковими водами Чорного Черемоша знесено значну частину колишньої дороги. На цьому відрізку течії річки колишня гірська дорога залишилась лише на географічних картах Верховинщини. Вниз по течії Чорного Черемоша, від села Буркута до села Устерік, зруйновано майже всю прибережну смугу разом із річковою інфраструктурою. Тому потрібні величезні матеріальні й фінансові затрати для того, щоб за кілька років відбудувати всі об’єкти, зруйновані стихією.

В результаті цієї експедиції було виявлено дві історичні зміни в природі Українських Карпат. Перша зміна — це зменшення площі гірського озера Шибеного із 15 га до одного. Поступове зменшення площі озера сталося внаслідок руйнування греблі лісосплавної кляузи-гаті Шибеного та занесення його камінням, піском і намулом. Таким чином, на географічних картах Верховинського району потрібно зменшити площу озера Шибеного у 15 разів, і тоді воно втрачає назву найбільшого озера Українських Карпат.

Наше «географічне відкриття» стосується новоутвореного озера на гірському потоці Кривці, котрий протікає на території селища Верховини. Потік Кривець витікає з-під гори Кринти (1 359 м н. р. м.), що належить до Гринявських гір, має праву притоку — потік Підмагурку і у верхній частині селища Верховини впадає в річку Чорний Черемош. Під час цієї українознавчої експедиції ми вперше довідались про нове озеро на потоці Кривці.

Трохи пізніше, 11 вересня, ми зустрілися і мали розмову про це озеро з місцевими жителями Верховини Марією  Форгіль 1934 р. н., Юрієм Морочилом 1938 р. н., Василиною Проданюк 1933 р. н. та Дмитром Мартищуком 1985 р. н. Всі вони розказали багато цікавого про утворення нового озера. Зокрема, жителька присілка Кривця — М. Форгіль, у толоці якої утворилось нове озеро, нам розповіла таке: «Тої ночі безперестанку йшов дощ тай так дуже блискало й гриміло, шо аж хата дрижєла. У неділю рано ми уздріли, шо у нашій толоці, на Дворищу, кавалок Магурки разом із смеречім зсунувси аж до самої Гонтаривки тай загатив потік. Вода футко наповнила всю долину і так утворилоси цисе озеро. Разом з тим забрало й нашу дорогу до Верховини. Витак місіць бульдозери робили дорогу до нас. Місцями ми позакладали плоти, аби худоба ни упала у озеро».

Ми побачили, що нове озеро в Українських Карпатах, яке утворилось 27 липня 2008 року (останнього дня катастрофічного паводку), належить до загатного типу озер, що утворилися внаслідок гірського обвалу північно-західної частини гори Магурки (1024 м н. р. м.) в напрямку гори Гонтарівки. Русло гірського потоку Кривця було перекрито широкою греблею з каміння, деревини і ррунту. Протягом короткого часу долину потоку Кривця було заповнено водою. Новоутворене гірське озеро має форму витягнутої латинської літери «S». Учасники нашої експедиції разом із місцевими жителями присілка Кривця запропонували назвати нове озеро — Кривим. Таким чином, нове озеро Криве вже протягом року розташоване на території селища Верховини і має такі приблизні розміри: довжина (від початку до греблі) — 370 м, ширина (у найширшому місці) — 50 м, глибина (у найглибшому місці) — 10 м, ширина греблі — 70 м.

Це озеро дуже красиве, наповнене чистою холодною водою, його поверхня дзеркально відбиває мальовничий ліс навколо озера. В озері Кривому проживають такі  представники іхтіофауни як: струмкова форель (Salmo trutta), плямиста саламандра (Salamandra salamandra), карпатський тритон (Lissotriton montandoni), який є ендеміком Українських Карпат, та ін. На сучасні географічні карти Верховинщини треба нанести нове гірське озеро. Для цього потрібно, щоб фахівці відповідних науково-дослідних інститутів України провели його детальне наукове дослідження.

джерело матеріалу: http://www.galychyna.if.ua/
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 03 червня 2013 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):