Карпатська антропологічна область займає Закарпаття і північні схили Карпат, охоплює 6 % українського населення, її характерні ознаки: темноокість (світлооких 27 %, очей змішаних відтінків — 58, темних — 15 %), темноволосість (58 % темноволосих), сильний розвиток третинного волосяного покрову (середній бал бороди — 3,35 і вище) і волосяного покрову грудей (2,11). Найбільший покажчик голови (85) — брахікефалія, найменший зріст (167 см), часто відносно високе обличчя і покажчик обличчя, найбільше, ніж будь-де в українців, переважання опуклих спинок носа над ввігнутими (25 і 7) при більшості прямих носів.

В області вирізнено три локальні варіанти: у східній частині Карпат — у гуцулів Закарпаття найменший серед українців поздовжній діаметр голови (184 мм), найвища брахікефалія при великій сумі поздовжнього і поперечного діаметрів голови, вузьке і високе обличчя. Виділяється Південне Закарпаття, де світлоокість становить всього 25 % і є найменшою серед українців. Морфологічна висота обличчя менша, сильно розвинутий третинний волосяний покров.

В західній частині українських Карпат є більшим поздовжній діаметр голови (до 188 мм) і відповідно менший покажчик голови. Істотно більша сума діаметрів голови і діаметрів вилиць. Водночас у деяких районах максимальний поперечний діаметр голови (160 мм). Поряд із сильно пігментованим населенням (центральні бойки) трапляються світло-пігментовані (бойки Борині). На півночі та північному сході ознаки карпатської антропологічної області переходять у волинський варіант центральноукраїнської області.

Близькою за багатьма ознаками до центральноукраїнської області є нижньодніпровсько-прутська антропологічна область з двома варіантами: нижньодніпровським і прутським. Перший характеризується темною пігментацією волосся і очей (світлооких — 27—28 %, темнооких— 10 % і більшість змішаних), зниженим покажчиком голови (81,5—8,2), тобто субра-хікефалією, найвищим зростом (170 см), значним третинним волосяним покровом (середній бал бороди 3,35—3,40). Кількість опуклих і ввігнутих спинок носа приблизно однакова — 10 % при 80 % прямих носів. Варіант поширений на території Дніпропетровщини і Південної Полтавщини, охоплює близько 6 % сільського населення.

Прутський варіант вирізняється виступаючим і чітко окресленим носом, видовженим обличчям. Локалізується у східних районах Чернігівської області та в північній Молдавії, охоплює 2 % українців.

джерело матеріалу: навчальний посібник Етнографія України С. А. Макарчук
статус матеріалу:  не завершений
встановлено: 25 грудня 2005 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):