Фото із видання: Архітектура курортної забудови Трускавця, Харчук Христина
Початковою стадією інтенсивного територіального розвитку курортних поселень Галичини можна вважати першу чверть XIX ст. їх зародженню сприяло відкриття джерел мінеральних вод. Зміни, які відбулися в соціальній сфері життя після революції 1848 р. в Австро-Угорщині, демократизували суспільство. Курорти Галичини стали більш доступними і почали швидко розвиватися, переважно, з невеликих поселень. В кінці XIX - першій половині XX ст. була можливість застосувати для розвитку цих поселень найбільш передові на той час європейські містобудівні концепції (компактність плану забудови міста-курорту; центральне місце у курортах відводиться під парковий масив; гармонійне поєднання в центральній частині міста курортної забудови з парковою зоною; розмежування транспортного і пішохідного рухів у центральній частині міст-курортів; розміщення залізничних станцій в живописному оточенні поблизу центральної частини міста) та способи розпланування території забудови (кадастрові карти, регуляційні плани, загальні регуляційні плани). Розвиток курортних поселень на основі цих концепцій остаточно завершив формування їх планувальної структури під кінець 1930-х pp.

Курортні поселення Східної Галичини мали регіональні риси і особливості подібні до курортів Західної Галичини, оскільки входили до складу одної провінції Австро-Угорщини. Найдавніші курорти Східної Галичини, такі як Великий Любінь, Конопківка, Моршин, Немирів, виникли на базі невеликих поселень на початку XIX ст.

В кінці XIX - на початку XX ст. в курортних поселеннях Східної Галичини починають будуватися вілли та вілли-пансіонати. Так наприклад, у 1930-х pp. у Моршині налічувалося 45 вілл та вілл-пансіонатів, в Яремчі - 40, Ворохті - 20, Східниці - 8, Зелем'янці - 7. До нашого часу збереглися лише деякі з них. Згідно з даними наукової літератури, станом на 1928 р. на території Краківського воєводства було 143 курортні поселення, на території Львівського воєводства - 42 і на території Станиславівського - 60. Таким чином, у цей час Західна Галичина мала 143 курорти, а Східна - 102.

Регіональна специфіка архітектури забудови курортів Східної Галичини XIX - початку XX ст. полягала у тому, що в цей період переважала віллова забудова у "швейцарському", "закопанському" та "садибному" стилях. "Швейцарський" стиль прийшов у Східну Галичину з Центральної Європи, "закопанський" і "садибний" стилі - із Західної Галичини. Ці стилі засновані на спільних, традиційних для реґіону Центральної Європи і Галичини будівельних матеріалах і конструктивних засадах народного будівництва мешканців Альп і Карпат. Стилі, що прийшли з Центральної Європи та Західної Галичини, під впливом місцевих традицій зазнали певної трансформації, яка знайшла відображення в архітектурних композиціях плану, окремих архітектурних деталях та декоративних елементах.

У забудові курортів Галичини в XIX ст. - початку XX ст. переважала дерев'яна віллова забудова, тобто окремо розташовані будинки садибного типу. Архітектурно-просторова композиція такої забудови та її образні характеристики у початковому періоді були наслідком запозичень зразків подібної забудови у Швейцарії і Норвегії, яка розвинулася в цих країнах дещо раніше. Справа в тому, що у згаданих країнах, як і в гірських та передгірських районах Галичини в XIX ст., традиційно переважало дерев'яне будівництво і були подібні кліматичні умови.

Протягом середини - кінця XIX ст. сформувався відповідно "швейцарський" і "норвезький" стилі. Потрібно відзначити, що у другій половині XIX ст., згідно з даними зарубіжних дослідників, ці стилі були характерні для віллової забудови Галичини. Вілли, зведені у "швейцарському" і "норвезькому" стилях, існували поруч з традиційним дерев'яним сільським житлом початку XIX ст.

Перші дерев'яні "лазнички" Криниці "Над потоком" постали в 1804-1805 pp. Тоді ж тут був збудований дерев'яний будинок "Під баранчиком", а також стайні "Під потоком", пізніше перероблені на житлову дерев'яну віллу. Нині жоден з цих об'єктів не існує, згідно з описами, вони мали вигляд сільського житла. З опису 1856 р. відомо, що в І половині XIX ст. у Криниці були збудовані дерев'яні одноповерхові лазні. Будинок лазень був розділений коридором на дві частини; одна з них складалася з житлових кімнат, друга призначалася для приміщень ванн. Ю. Дітль у своїй книзі "Міркування про реґіональні курорти" писав, що забудова Івоніча перед 1850 p., яка складалася з житлових будинків і лазень, мала "скромну чарівність народного стилю". Незважаючи на це, стан галицьких бальнеологічних курортів в половині XIX ст. був незадовільний, і згідно з літературними джерелами, "... скоріше відлякував, ніж притягав хворих через відсутність розвинутого належного інженерного обладнання в лікувальних закладах".

На думку дослідника Ю. Росса, починаючи з другої половини XIX ст. у курортах Галичини щораз більшого розповсюдження набуває дерев'яна архітектура з розвинутими декоративними елементами. Він вважає, що саме з цього часу в карпатських курортах споруджуються вілли у "швейцарському" стилі. Ю. Дітль, описуючи тогочасну Щавницю, згадує: "парк, оздоблений затіненими алеями, зеленою муравою, групами дерев, кіосками, швейцарськими домиками, альтанкою і гарним костелом." В тогочасних путівниках по курортах Галичини також згадуються вілли "швейцарського" стилю. До них належали: вілла "Три троянди" в Криниці, вілли "Водоспад" і "Жеготка" в Жегестові, вілла "Швейцарка" в Щавниці. До прикладів таких вілл потрібно віднести, на думку Ю. Росса, віллу "Базар" (близько 1866 р.) в Івонічі і віллу "Під Матір'ю Божою" (близько 1885 р.) в Риманові.

До подібних будівель на території Східної Галичини належать такі, як вілла "Тереза" (кін. XIX ст.) в Косові, вілла в Зелем'янці (кін. XIX ст.), вілла-пансіонат "Ясна Поляна" (кін. XIX ст.) в Татарові.

 

План: Квартал курортної забудови Моршина, 1930-і роки.

 

Крім вілл, у другій половині XIX ст. будуються й інші будівлі, характерні для курортної забудови Галичини. Це лазні, інгаляторії, прогулянкові галереї, надкаптажні будинки, кіоски, альтанки. До них належали лазні (1863-1865 pp.), надкаптажний будинок і прогулянкова галерея (1869 р.) в Криниці (всі три будівлі авторства арх. Ф. Ксєнжарського), прогулянкова галерея (друга половина XIX ст.) в Івонічі, надкаптажний будинок (1886 р.) в Риманові (споруджений за проектом арх. В. Вдовічевського). До подібних таких будівель на території Східної Галичини належали лазні в Делятині (1910 p.), лазні в Немирові (1912 p.), надкаптажні будинки над джерелами "Боніфацій" і "Магдалина" в Моршині (кін. XIX ст.).

У 1892-1893 pp., за проектом арх. К. Заремби на підставі планів В. Берінгера, був розбудований "Татранський двір", який виконував також функцію головного будинку бальнеологічного закладу в Щавниці. Тоді ж постав подібний до нього "Гостинний двір" в Риманові, відкритий у 1888 p., завершений через два роки. Обидві будівлі тепер не існують, до нашого часу збереглися лише їх зображення. Будівлі мали високі підмурівки (цоколі) з частково відкритими аркадами. На першому поверсі - заглиблені криті веранди, а на другому - виступаючі балкони, оперті на різьблених дерев'яних кронштейнах. С. Еліаш Радзіковський, працюючи над відновленням будинку "Гостинного двору" в Риманові (згорів восени 1944 р.) і взявши за аналог "Татранський вокзал" (вигляд якого зберігся в рисунку В. Еліаш Радзіковського) твердив, що їх архітектура, заснована на "швейцарському" і "норвезькому" стилях, домінуючих у забудові курортів Галичини кінця XIX - початку XX ст., заклала основу "закопанському" стилю, який в свою чергу, крім мотивів традиційної хати місцевих мешканців - ґуралів, увібрав архітектурну композицію і деталі "швейцарського" стилю та тогочасного дерев'яного норвезького будівництва. Згодом ці стилі у регіоні Західної Галичини були творчо трансформовані у "закопанський" стиль.

Поєднання "закопанського" стилю з народною будівельною традицією Східної Галичини сформувало самобутню архітектуру курортної забудови Трускавця XIX - початку XX ст. (1827-1914 pp.).

В кінці XIX - на початку XX ст. у вілловій забудові Галичини переважає "закопанський" стиль, оснований на традиційних для регіону будівельних матеріалах і конструктивних засадах народного будівництва ґуралів, мешканців Західних Карпат.

Засновником "закопанського" стилю, поширеного у забудові курортів Карпат, був художник, літературний критик і письменник Станіслав Віткевіч. У 1886 р. він приїхав до Закопаного на лікування. Тоді там масово будувалися вілли у "швейцарському" стилі, що не зовсім відповідали за своїм характером польській народній ґуральській архітектурі. В 1892-1913 pp. Віткевіч побудував у Закопаному кілька вілл, що становили поєднання загальних форм західноєвропейської вілли з формами традиційної дерев'яної хати ґуралів - жителів Західних Карпат. За проектами художника збудовані вілли: "Ґражина", "Колиба", "Константинівка", "Окша", "Пепіта", "Під вивернутим з коренем деревом", "Під ялинами", "Софїївка", вілла 3. Ґнатовського та музей Т. Халубінського в Закопаному. У "закопанському" стилі, крім С. Віткевіча працювали такі архітектори, як 3. Добровольський, Ч. Доманєвський, Е. Ковач, С. Шиллерта інші.

"Закопанський" стиль був новим на той час регіональним напрямком, сформованим у Західній Галичині в кінці XIX - на початку XX ст. У подальшому він став загальномистецьким. Цей стиль набув широкого розповсюдження у Галичині і виявився придатним для курортної забудови через подібні кліматичні умови і споріднені традиції дерев'яного будівництва жителів Західних та Східних Карпат. Досить згадати, що існувала спроба визнати його загальнослов'янським. Він був розповсюджений від Литви на півночі до Домбровського басейну на південному заході і Гуцульщини та Прикарпаття на південному сході. В цьому стилі будувалися, крім житлових будинків, ще й так звані об'єкти малої архітектури: кіоски, бювети, альтанки та ін. До прикладів таких будівель можна віднести: кіоск у Криниці за проектом арх. В. Рутковського, виконаний будівничим майстром Я. Ольброхтом; прогулянкові галереї і надкаптажні будинки, побудовані на зламі XIX і XX ст. у Висовій та Рабці. Проте найбільш поширеними і типовими будівлями для "закопанського" стилю були дерев'яні вілли, багато декоровані різьбою. До прикладів будівель, побудованих у "закопанському" стилі на території Східної Галичини, належать вілли "Колиба" і "Головна" в Косові (кін. XIX ст.), відпочинковий дім в Немирові, вілла "Чорногірський дворик" у Ворохті (кін. XIX ст.), відпочинковий дім та готель в Яворові (кін. XIX ст.), вілла Я. Богуцького в Микуличині (проект 1903 р. арх. Т. Обміньського). Характерними архітектурними елементами "закопанського" стилю були: дерев'яна різьблена галерея, мансардовий або причілковий дах з характерним оздоблювальним елементом "сонечко" (здебільшого, зі слуховими вікнами), високий підмурівок з природного каменю, дерев'яна різьба віконних і дверних отворів.

У 1908 p., після невдалої спроби С. Віткевіча перенести і трансформувати "закопанський" стиль у капітальну муровану архітектуру, в курортній забудові Галичини з'явився новий народний стиль - "садибний".До характерних архітектурних елементів цього стилю належали: колонний портик, мансардовий дах із заломами (здебільшого, зі слуховими вікнами), веранда

У першій половині XX ст. у курортній забудові Східної Галичини відбулася радикальна зміна стильових напрямків, капітальності будівель та способу будівництва, і, відповідно, основним стильовим напрямком стає функціоналізм. Капітальність будівель зростає зі збільшенням чисельності відпочивальників у курортах Галичини. В 1920-1930-х pp. тут починають будувати муровані вілли і санаторії в стилях протофункціоналізму та функціоналізму. Після варшавської міжнародної виставки в лютому-березні 1926 р. почався відхід архітектури від "народного традиціоналізму", змінилася загальна її філософія. Все це мало великий вплив на архітектуру курортної забудови Галичини.

 

Мапа із видання: Архітектура курортної забудови Трускавця, Харчук Христина
Мапа: типи курортних поселень Галиччини станом на 1900 р.

джерело матеріалу: Харчук Христина, Архітектура курортної забудови Трускавця ХІХ - першої половини ХХ ст.: Монографія. - Львів, 2008.-209с.
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 05 березня 2013 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):