Народився фотомитець 23 листопада 1893 р. в сім'ї родового шляхтича. В Пітері закінчив кадетський корпус, отримавши спеціальність фотограмметрія. Взявши до уваги отриманий фах, в роки Першої світової війни в складі російської армії Миколу Сеньковського використовували як військового фотографа. Саме тоді він вперше побував й в українських Карпатах і, схоже, закохався в їх колорит.

Завершальний етап Першої світової збігся в часі з революційними подіями на землях Російської імперії, зокрема, національною боротьбою українців за незалежність та громадянською війною в країні. Після поразки УНР у визвольних змаганнях і встановлення на більшій території України радянської влади Сеньковський приймає рішення емігрувати в Польщу, оселившись на початку 1920-х рр. в одному з наймальовничіших кутків Гуцульщини Жєб'ї ( суч. назва Верховина).






Фото надав proidysvit at livejournal.com
Саме в Жєб'ї Микола познайомився з місцевою учителькою, яка була співорганізатором першої української школи в цьому населеному пункті, і невдовзі одружився з нею. Не виключено, що на цій фотографії нижче зображена саме пані Сеньковська...

Адаптувавшись на новому місці, Микола Іванович розпочинає дрібний бізнес. Спочатку в сусідньому Косові, а потім й в Коломиї він відкриває магазини радіо- та фототехніки. При цьому Сеньковський не полишає фотосправу: фотографує сам і займається фотовидавництвом.

Основним предметом мистецького зацікавлення фотографа стають Карпати. Його об'єктив намагається зафіксувати всю природну красу гір, місцеві краєвиди, вершини й долини, бурхливі потоки й ріки.

Але які українські Карпати та й без гуцулів. Тому чимало з відомих нам ( і найсмачніших! ) світлин Миколи Сеньковського присвячено саме життю і побуту горян. Тут обряди та звичаї, художні ремесла та культові споруди, музики та просто люди гір...

Про професійний рівень майстра свідчить той факт, що його роботи були тоді представлені на виставках не лише в самій Польщі, але й поза її межами. Мабуть, найбільшим успіхом Миколи Сеньковського стало присудження гран-прі на виставці в Парижі 1931 р. за роботу "Стара гуцулка", яку більшість з вас вже певно не раз бачила і милувалася нею. Тож запам'ятайте ім'я її творця!

У вересні 1939 р. Німеччина оголосила війну Польщі і швидко просувалася її територією на схід. Залишки польської армії та окремі представники її урядових кіл відступали на креси в Галіцію, щоб в горах перейти румунський кордон і таким чином врятуватись від полону. Одного вересневого дня на подвір'я коломийського обійстя Сеньковських заїхала автотехніка з вищими польськими сановниками. Саме з ними Микола, як колишній військовий спеціаліст, невдовзі перетнув польсько-румунський кордон в Карпатах. Після цього, як згадує його син, Юрій Сеньковський, жодних достовірних звісток про батька вже не було. Хіба що в часи війни хтось невідомий переслав тітці від Червоного хреста в Лондоні продуктову посилку, а вже у новітні часи незнайома літня жінка передала сину, що буцімто вона познайомилася з його батьком в Англії, де той помер і похований на одному з столичних кладовищ...

А ось пані Сеньковська в буремні воєнні літа зосталася на рідній землі, вступивши в лави українського націоналістичного підпілля. За зв'язки з ним була в 1945 р. заарештована коломийською ґєбньою. Однак змогла вирватись на волю, продовживши підпільну роботу проти совєтів вже у Львові. З організованою групою при спробі переходу румунського кордону пані Сеньковська була затримана і з застінків львівської тюрми вже більше не вийшла.

На жаль, за словами Юрія Сеньковського під час арешту матері в 1945 р. радянські солдати прямо на подвір'ї дому солдатськими кирзаками розчавила й чималу кількість фотонегативів робіт його батька. Можна тільки здогадуватися скільки цікавого матеріалу ми вже не побачимо, і скільки ще би зробив фотомайстер, якби не страшне військове лихоліття зі всіма його подальшими наслідками...

джерело матеріалу: proidysvit.livejournal.com
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 24 березня 2011 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):