Значну лепту у вивчення етнографії, усної народної творчості, учительської дiяльностi на Гуцульщинi внiс син вiдомого селянського дiяча в Галичинi, посла Вiденського парламенту i активного члена Української Радикальної Партiї Василя Гарматюка Лука.

Народившись на Подiллi, Лука Гарматiй пов'язав свою долю з Гуцульщиною, куди вiн прибув у 1900 роцi. Тут, у мальовничому селi Голови, вiн розгорнув велику культурну дiяльнiсть. Лука Гарматiй став справжнiм подвижником у збираннi етнографiчного i краєзнавчого матерiалiв.

Славетнi дiячi української культури i науки змогли на багатьох його матерiалах написати свої класичнi твори: Михайло Коцюбинський "Тiнi забутих предкiв" (1908-1911), Володимир Гнатюк "Народнi оповiдання про опришкiв" (1910р.), Володимир Шухевич п'ятитомну етнографiчну працю "Гуцульщина" (1899-1908 рр.). Майже всi вiдомi представники української культури i науки, якi побували на Гуцульщинi, гостили в хатi Луки Гарматiя, спiлкувалися з ним, черпали у нього багатi фольклорнi i етнографiчнi матерiали.

Невтомний вчитель, вiн у селах Голови, Розтоки вчив гуцульську дітвору грамоти, був активним сiвачем освiти серед гуцулiв, вiдкрив у Головах читальню, де iз старими i молодими газдами проводив бесiди з iсторiї рiдного краю Гуцульщини. За активну працю на збиральницькiй нивi етнографiчного матерiалу Гуцульщини та його популяризацiї вiн, за рекомендацiєю Володимира Гнатюка та Iвана Франка, був обраний членом НТШ. Його прiзвище було вiдоме далеко за межами Гуцульщини. Iм'я Луки Гарматiя часто фiгурувало в епiстолярнiй спадщинi Iвана Франка, Володимира Гнатюка, Гната Хоткевича.

джерело матеріалу: [власна стаття]
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 04 січня 2006 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):