Світлини із книжки: Лемківщина - історико-етнографічне дослідження у 2-х т.
Паперові узорні прикраси — витинанки — поширились в інтер'єрах лемківських хат в середині XIX ст. В наукових працях про історію, життя, побут лемків по-різному висвітлюється питання щодо походження витинанок, їх мистецьку значимість. Думки окремих дослідників про цей вид народного мистецтва, який виконує декоративно-символічну функцію, часто суперечливі, та й сумнівні. Одні недооцінювали їх естетично-художньої варстості1, інші пояснювали їх походження тільки від польських зразків, ігноруючи давні традиції українських народних витинанок. Та всі дослідники беззаперечно стверджували факт побутування витинанок у лемківських інтер'єрах хат, рідше — каплиць, церков.

Важливі основи для об'єктивних висновків — самі витинанки, що зберігаються в музеях Кракова, Львова, Санока, Свидника, Бардійова тощо та в приватних колекціях. Цінну колекцію витинанок з околиць Санока зібрав шанувальник народної лемківської культури О.Добрянський. Перед Першою світовою війною витинанки з району Дуклі зібрав професор Шафронов, які зберігаються в Краківському музеї етнографії.

Народні витинанки експонувались на організованих виставках в кінці XIX ст. у Кракові, Тернополі, Львові, привертаючи увагу знавців народної культури. І.Франко високо оцінив узорність українських витинанок, закликав етнографів вивчати їх, опублікувати альбом зразків, акцентував увагу на давність традицій "заквітчування" паперовими прикрасами українських хат. Важлива його думка — поширення витинанок як прикрас хат із Східної України. Про це він писав: "Важко нам погодитися з твердження В.Шухевича, що цей звичай недавній. Надзвичайна оригінальність узорів і відпрацьована техніка тих витинанок суперечать цьому. Здається, що цей звичай в Галичині... занесений із Східної України. В одній повісті Квітки-Основ'яненка йдеться про подібне витинання орнаментів і клеєння голубів з кольорового паперу та прикрашування ними сільської хати у великодну суботу. Квітка-Основ'яненко писав про це близько 1835 року, зображуючи життя людей в околиці Харкова".

Обґрунтовані факти про походження і розповсюдження народних витинанок, їх значення як важливого виду орнаментальної культури українського народу подані в першій мистецтвознавчій монографічній праці М.Станкевича "Українські витинанки"5. На основі архівних матеріалів автор розкрив ряд питань еволюції хатніх прикрас, що сформувалися в завершену декоративну систему. Прикрашати хату пахучим зіллям, травами, квітами, колосками жита, пшениці, качанами кукурудзи тощо — давня загальноукраїнська традиція, масово поширена в інтер'єрах Лемківщини. Характерно, що саме в цьому етнографічному регіоні України майже до середини XIX ст. зберігся розпис дерев'яних стін жилих будівель як в інтер'єрі, так і в екстер'єрі.

Лемівський розпис хат має прямі паралелі з орнаментом паперових прикрас. Збережені пам'ятки розпису і витинанок підтверджують думки дослідників, що з появою в селі глянцевого паперу витинанки змінили в деяких районах давній розпис стін6. Мальовані великі білі квіти, інші мотиви, розміщені в системі стрічкових композицій, які контрастно виділяються на природньому фоні дерева, мають певний перегук з білими паперовими візерунками. Білий колір образно звучить в системі декорування хат, логічно підтримується білизною скатертин, покривал на ліжка, наволочками. Формування традицій прикрашення хат білим узорним папером обумовлене одним із важливих чинників — переходом від курної хати до напівкурної, "чистої". Цей перехід був поступовим. Збільшувалися хати, особливо їхні вікна, перебудовувалось опалення, виділялися "світлиці", почали підмазувати білою глиною стіни висотою до 1-1,5м тощо. Та головне — стіни хат вище половини їх висоти під іконами, над ліжкам, обабіч вікон стали прикрашувати паперовими білими узорами. Вирізані паперові узорні фіранки завішували на покуттях піц іконними поличками, на вікнах, мисникових поличках, над вікнами, дверима та ін, Важливі критерії оцінки мистецької якості витинанок — це якість паперу, його колір, форма — розмір паперової площини, орнаментально-композиційна будова.

Для витинання лемківські майстри використовували білий друкарський, канцелярський, тонкий цигарковий, лощений пергаментний, рідше — фольгу (в основному для віночкових прикрас) тощо.

Щодо розміру — форми, то лемківські витинанки поділяються на три основні групи: перша — витинанки — прямокутні площини, довжиною до 1 м, шириною — до 50 см, Це — фіранки. їх призначення — завішування на вікнах, над дверима. Друга - кругла форма, а третя — квадратна, ромбова форма площини. Колір лемківських витинанок — переважно білий. Рідше зустрічаються витинанки синього, фіалкового, вишневого, оранжевого, рожевого кольору. Кольорова гама витинанок подібна до поліхромії лемківської вишивки.
Техніки виготовлення лемківських витинанок — вирізування ножем, витинання ножицями. Вирізуванням ножем в основному виготовляли фіранки. Папір величиною до 1 квадратного метра складали сітчастим рапортом в кільканадцять разів і на певних місцях намічали олівцем контури задуманого орнаменту. Підготовлений папір клали на дошку і гострим кінцем ножа вирізували по контурах зображення або фон. Менші площини паперових прикрас як у формі круга, так і ромба або прямокутника вирізували ножицями. Ними майстри надавали своїм узорам більшу плинність ліній, хвилястість або зубчастість контурного зображення. Одинарні витинанки виділяються складністю орнаментальних мотивів, ажурністю узорів. Для їх виконання папір складали в певну кількість разів — утворювалась складка. Зігнуті місця складок відповідали вісям дзеркальної симетрії. Нарізані елементи на головній складці ідентично повторювались на всіх інших складках паперу. Утворювався візерунок на основі дзеркальної симетрії.
 
Вміли лемківські майстри створювати складні композиції з одно-, двох-, чотирьох, восьмивісьової симетрії, здійснювати гармонійне врівноваження орнаментальних мотивів. Так, у поширених витинанках круглої форми поділені часто на 16 секторів, уяких густо розміщені вирізані мотиви, що створюють враження нитяно-мережаної проглядової ажурності. Особливу увагу у збережених лемківських витинанках привертають різні варіанти формування країв витинанок. В одних витинанках вони були у формі оригінального бордюра-стрічки із зубцями, торочками тощо, в інших — на краях витинанок витяті окремі елементи, мотиви, які домінують на центральній паперовій площині. Як центральні площини витинанок у формі прямокутника, квадрата, ромба, так і їх береги-краї поділені різними способами на дрібні сектори, в яких орнаментальні мотиви розміщені в строгому композиційному ладі. З орнаментальних мотивів найпопулярніші — геометричні — зубці, кривульки, ромби, зірки; рослинні — квіти, листя, косиці та ін. Типовим явищем було поєднання в одних витинанках як геометричних, так і рослинних мотивів. Лемківські витинанки характеризуються різновидними варіантами орнаментально-композиційного вирішення та локальними відмінностями.

У Сяніцькому районі масового поширення зазнали витинанки-фіранки. їх завішували над вікнами, дверима. Прямокутну, видовжену площину паперу складали в кілька разів по вертикальній осі
симетрії, часом — і по горизонтальній. Великі розміри фіранок давали можливість застосовувати різні способи розміщення мотивів, добиватись чіткої організації ритму, симетрії, загальної узгодженості. В інтер'єрі лемківської хати, побудованої в 1880 році7, експонуються цікаві фіранки на кожну поличку мисника. Видовжене горизонтальне паперове поле поділене вертикальними стрічками з рядів ромбиків на п'ять прямокутників. У них розміщені домінуючі мотиви — шестипелюсткові розетки-звізди. Обабіч — ромби, цяточки, кружальця. Стрічкова композиція з ряду розеток внизу обрамлена своєрідною каймою — двома горизонтально розміщеними смугами дрібних ромбів. Звисаючий край витинанки — заокруглені зубці із скісними нарізами. Продумане масштабне співвідношення величини ромбів, розміщених в різних напрямках стрічкового узору на всій площині витинанок, посилює враження мерехтливості ажурного візерунка.

Цікаві за композицією узорів фіранки були поширені в м. Кросно та його околицях. Виділяються завіси-витинанки, які прикріплювали до поличок під ікони, розміщені на покутті хат. Вони прямокутної форми. Краї — півкруги, посічені зубчиками. На центральній площі — стрічкова системарозміщення мотивів. В одному ряді витяті круглясті квіти, а в нижньому — ряд прямокутників. Орнаментальні мотиви вирізані ножем. Чіткі геометричні лінії кожного мотиву добре проглядаються здалеку завдяки наріжному глибинному простору. Такого типу фіранки-рушники були поширені в кінці XIX ст. в околицях села Климівка.
Своєрідними розетково-круговими композиціями виділяються витинанки Кроснянського повіту. Особливо популярними були одинарні витинанки-круги. В їх центрах — вирізаний площинний круг, обрамлений ажурною зубчастою стрічкою. При краях - ряд зубчастих сонечок. Береги таких витинанок вирізані так, щоб повторити елементи центрального поля.

Силуетне вирішення орнаменту було І характерне для лемківських витинанок з І околиць Дуклі8. їх часто вирізували з фіалкового і оранжевого паперу. Домінуючі мотиви — зірочки, прямокутники. Рідше зустрічаються антропоморфні фігурки, пташки. Трактування мотивів — "площинне" і "просторове". Майстри вміли різними засобами добиватись дрібноажурності звучання складних орнаментальних композицій, створених на основі дотримання законів ритму, симетрії, контрасту тощо.

Важливо, що саме у лемківських хатах зустрічаються витинанки-фіранки, витинанки у вигляді рушників, у формі
прямокутника, скісного ромба, круга-розетки. Всі вони різні за орнаментом, ажурністю, мірою співвідношення паперових площин і прорізних форм.

В справі розвитку традиційного лемківського мистецтва витинання з паперу успішно працюють сучасні майстрині. Серед них на особливу увагу заслуговує творчість Вікторії Яскілки.

Лемківські витинанки — оригінальне явище в мистецькій культурі українського народу.

джерело матеріалу: Лемківщина - історико-етнографічне дослідження у 2-х т., Т. 2, Духовна культура - 420 ст.
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 01 травня 2011 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):