БЕЦОГО
Ой на горі Синаторі буки зеленіють,
Чи знаєте, люди добрі, що легіні діють.

Та ие тоті легіники, що орють у полі,
А лише ті легіники, що в лісі, на волі.

Ото тії легіники літ двадцять гуляють,
Ходять собі по маюрнях, панів оббирають.

Ото ліспі легіники мають добру силу,
Сто пахолків ходять вкупі, а другі — по селах.

А найстарший із тих хлопців — Бецого зоветься,
Що дев'ять літ по тій війні панам пе здається.

Не здається та із сином по горах гасають,
Та на панів, на гайдуків страху наганяють.

Старий Беца на ту Польщу ходив аж три рази,
А молодший із Рішкою — аж до Кіральгази.

Так то слава отих Беців по селах лунає,
Кожний русий Верховини про них добре знає.

джерело матеріалу: Збірник Ходили Опришки, Іван Сенько
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 10 березня 2006 року