Задовго до Ілька Липея у Репинному і в селах доокола воєтили опришки. Правда, імена їхні вже забулися.

Раз прийшли три до майданського єврея найматися на роботу в лісі. Сказали, що всі вони з Репинного.
— Як тебе звати? — звідує одного єврей.
— Той, що дома нич.
— А тебе? — звідує другого.
— Той, що дома нич.

Третій сказав, що він їх брат. Записав їх єврей, як братів Доманичів. Виплатив завдаток і направив у барак.

А вночі вони забрали силою від того багатого єврея всі гроші. І більше їх ніхто не видів. Дав єврей знати жандарам. Прийшли вони у Репинне розбирати діло, глядати в селі Доманичів. Та люди взяли їх — і жандарів, і єврея — на сміх. Ледве розтовкмачили їм, що таких прізвищ у селі немає.
— Глядайте їх не в селі, а на полонинах. А Доманич треба розуміти так: дома — нич, бо дома у них нічого не є.
— У Репинному всі люди опришки! — сказав єврей до жандарів, коли увидів, що програв діло.

джерело матеріалу: Збірник Ходили Опришки, Іван Сенько
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 4 червня 2006 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):