Поселення угорців на землях України з'являються вже в ранньому середньовіччі, у VI—VII ст. вони жили в Приазовських степах під владою племен онурів, а в VII ст. потрапили в залежність від Хозарського каганату. Впродовж IX ст. вони перейшли через територію Київської Русі, подолавши Верецький перевал у Карпатах поселилися на Закарпатті, а також у Придунайській логовині. Райони сучасного Закарпаття угорці почали захоплювати в ХІ ст., а в XIII—XIV ст. Угорська держава перетворила цей край, що раніше належав Київській Русі, у власне володіння. Після татарської навали сюди переселилося чимало угорців. Їхні королі роздавали землі Закарпаття своїм васалам. Друга хвиля угорського переселення на Закарпаття розпочалася після захоплення Угорщини турками.

Певна етнічна строкатість окремих районів сучасної Закарпатської області пояснюється і тим, що в другій половині XVIII ст. Угорщина, у складі і Закарпаття, звільнившись від турецького іга, потрапила в залежність від Австрійської імперії. В умовах подвійного гніту українське населення зазнавало жорстоких релігійно-етнічних утисків. Цей процес особливо посилився після 1867 р., коли Габсбурзька монархія стала дуалістичною державою. Австро-Угорщиною і українське Закарпаття безпосередньо ввійшло до Угорщини. Це становило 97 % угорського населення колишнього Союзу. їх діти навчаються у 66 угорських школах. Більшість жителів угорської національності зосереджені на Території Берегівського і Виноградівського районів, частина — Мукачівського та Ужгородського. Угорці на Закарпатті зберегли традиційні цінності національної культури, свій фольклор і мову, підтримують постійні контакти зі своєю історичною батьківщиною, для них ведуться телепередачі рідною мовою. Вони відомі як умілі виноградарі та садівники, а також старанні сільські господарі.

Фольклорні свята, обряди художньої самодіяльності свідчать про високий рівень національної духовної культури угорського населення. На Закарпатті діє 90 угорських етнографічних ансамблів. В образі сільської архітектури, народних святах угорців збереглися національні елементи. Особливо яскраво вони виявляються у народних гуляннях і святах, весіллях та інших традиційних обрядах. Пізніші переселення угорців та інших іноземців на Закарпаття стимулювалися розгортанням підприємництва і розвитку капіталістичних відносин.

Як і в гагаузів, у болгарському житлі зустрічалося відкрите вогнище (огніщето). Аж до початку XX ст. житло й господарські будівлі були глинобитними. Двір обносився мурованою огорожею. Чимало спільного в болгарському костюмі з українським і молдавським. Шерстяний жіночий очіпок, прикраси (буси, коралі, намисто, кульчики, обручки) багато в чому аналогічні з деталями костюма в українців і молдаван. Подібні також тунікоподібні жіночі сорочки, вишивки тощо.

З другої половини 80-х років XX ст. у болгарській меншості на Україні відбуваються процеси, які свідчать про прагнення до духовного й національного самоусвідомлення, відродження забутих традицій, фольклору, мови.


джерело матеріалу: навчальний посібник "Етнографія України" С. А. Макарчук
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 5 лютого 2005 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):