Фотографія із посібника "Етнографія України" С. А. Макарчук
Розмаїта, багатонаціональна мозаїка зумовлює своєрідні процеси міжнаціональних, міжетнічних взаємин, а також існування такого феномена XX ст., як "конгломеративна культура". Докорінні зміни в соціальній сфері, що розгорнулися в другій половині 80-х років XX ст., сприяють культурному співробітництву, зближенню людей і поглибленню взаємоповаги, взаємозв'язків на основі національного відродження Карпатських регіонів і України загалом, боротьби за національний суверенітет, політичну і економічну незалежність.

Карпатська територія об'єднує чимало різновидів культури, зумовлених у кожному конкретному випадку традиціями, звичаями і способами життя населення. Культурні цінності окремих етнічних груп, незважаючи на нівелювальні впливи масової культури, все ще істотно відрізняються. Збереглася власна культура і національна свідомість народів, їх фольклор, народне мистецтво, оригінальні звичаї та самобутні традиції. З одного боку, це збагачує українську національну культуру духовними надбаннями інших народів, з другого — створює проблеми соціального, релігійного, етнічного і мовного характеру. Тому захист самобутності національних меншостей — основа демократичних перетворень, єдності й консолідації, розвитку соціально-культурних процесів на Україні.

У "Декларації про державний суверенітет України", прийнятій 16 липня 1990 р., яка стала вираженням волі народу, гарантуються всім національностям, що проживають на території республіки, права вільного національно-культурного розвитку. Закони України гарантують право користуватися своєю національною або будь-якою іншою мовою. Створено раду національних товариств, покликаних дбати про задоволення культурно-освітніх запитів національних груп. При АН України діє Центр дослідження міжнаціональних відносин.

Фотографія із посібника "Етнографія України" С. А. Макарчук
Усвідомлення власної національності — це чітке виявлення особистого ставлення до історії свого народу, його проблем, свідома участь у спільній історичній діяльності. Населення Карпатського регіону з давніх-давен складалося з різних національних та національно-етнічних груп. Серед них — росіяни, румуни, угорці, чехи, словаки, поляки, і чимало представників інших народів. "Громадяни республіки всіх національностей становлять народ України,— сказано в Декларації про державний суверенітет України,— народ України є єдиним джерелом державної влади в республіці".

Природні почуття любові до своєї нації, народу, республіки зденаціоналізованим чиновництвом, партократією кваліфікувалися як націоналізм, який буцімто загрожує інтернаціональним завоюванням, соціалізму і т. д. Це тільки накопичувало національну образу, підозріння та недовір'я. Недостатньою була юридична забезпеченість і гарантія прав народів України (зокрема і Карпат). Декларативність правових норм через відсутність механізму їх втілення в життя загострювала становище.

На початку 90-х років на парламентському рівні України було висунуте питання про те, що невід'ємним атрибутом державності й суверенітету є громадянство. Набуваючи громадянство, кожний, хто проживає на території республіки, отримує можливість повною мірою користуватися її правами і свободами, виконувати відповідні обов'язки перед державою.

В умовах становлення української державності перші кроки на шляху відмови від практики нав'язування "зверху" духовних норм і критеріїв без врахування запитів і згоди населення певної національності на Україні були зроблені: Міністерство культури і Академія Наук створили концепцію розвитку української культури і культурно-освітніх програм для національних груп. Розпочалося вивчення курсів історії та географії України як самостійних у середніх школах і середніх спеціальних навчальних закладах, профтехучилищах. Розширюється сфера використання національних мов.

На Україні діють республіканські та релігійні національно-культурні товариства (російське, польське, єврейське, угорське, чеське і т. д.), а також обласні, міські та районні товариства. Створено Раду національних товариств України.


джерело матеріалу: навчальний посібник "Етнографія України" С. А. Макарчук
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 5 лютого 2005 року