О Господи Боже мій, файний леґінь, та й не мій.
Ой що маю робити, що не хоче любити,
Ой піду я на гору, накопаю ромену,
Та дам му ся напити, може, буде любити.
Ой через сад виноград, чи ти мені, любку, рад,
Бо я тобі не рада, за мнов хлопців громада.
Ой через сад стежечка, нема мого сердечка,
Нема мого серденька, не буду веселенька.
Якби було серденько, було би веселенько.

джерело матеріалу: Малова-Малкович П. М. З карпатських джерел: фольклорно-етнографічеий нарис. - Чернівці: Місто, 2004. - 176 с.
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 17 серпня 2007 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):