Зажурилася, засмутилася молода удовонька,
Що не скошена, не згромаджена зелена дібровонька.
Наймила вдова, наймила вдова косарів двадцять штири,
Щоби скосили і згромадили всі гори та й долини.
Косарі косять, косарі косять, а вітрець повіває,
Шовкова трава зелененькая на коси полягає.
Косарі скосять та й ізгромадять всі діброви та луги,
Лиш не скосили, не згромадили удовиної туги.

джерело матеріалу: Малова-Малкович П. М. З карпатських джерел: фольклорно-етнографічеий нарис. - Чернівці: Місто, 2004. - 176 с.
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 17 серпня 2007 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):