Ой під гаєм зелененьким
Брала вдова льон дрібненький.
Брала, брала, вибирала,
Тонкий голос подавала:
— Ой якби я мужа мала,
Я би його шанувала.
Я би його шанувала,
Вином-медом напувала.
Там Василько сіно косить,
Тонкий голос переносить.
Кинув косу на травоньку,
А сам пішов додомоньку.
А сам пішов додомоньку,
Схилив на стіл головоньку.
Вийшла мати із кімнати,
Стала Василя питати:
— Чого сидиш та й думаєш,
Чому не п'єш, не гуляєш?
— Дозволь, мати, вдову взяти,
Вдова буде шанувати,
Вдова буде шанувати,
Вином-медом напувати.
— Не дозволю вдову брати,
Вдова вміє чарувати.
Вчарувала мужа свого
Ще й вчарує сина мого.

джерело матеріалу: Малова-Малкович П. М. З карпатських джерел: фольклорно-етнографічеий нарис. - Чернівці: Місто, 2004. - 176 с.
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 17 серпня 2007 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):