Ой не жалуй, моя мила, що я п'ю,
Тогди будеш жалувати, як я вмру.
Тогди будеш жалувати, плакати,
Як я буду в темнім гробі лежати.
Ой зазнаєш, моя мила, гаразди,
Як то тяжко в світі жити без ґазди.
Треба хліба, треба соли до хати,
Нема кому бідній вдові встарати.
— Ой уставай, мій миленький, встань, серце,
Стоїть твоя горівочка та й винце.
— Ой пий, мила, чорнобрива, пий сама,
Чому-с мені не давала за життя?

джерело матеріалу: Малова-Малкович П. М. З карпатських джерел: фольклорно-етнографічеий нарис. - Чернівці: Місто, 2004. - 176 с.
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 17 серпня 2007 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):