Ой не стелися, зелений барвінку,
Як листок по воді,
Ой не тіштеся, злії воріженьки,
Моїй тяжкій пригоді.
Моя пригодонька, як роса студена,
Як студена роса,
Як вітер повіє і сонце загріє,
Вона спаде сама вся.
Ой там під вишнею та під черешнею
Мій миленький лежить.
Ой квілить він ся та й на головоньку,
Щось го в чолі болить.
— Ой болить мене моя головонька,
Сам не знаю чому.
Ой заручив я молоду дівчину,
Сам не знаю кому.
Ой один веде за білу рученьку,
А другий за рукав.
Ой а мені ся серденько вриває,
Що-м їлюбив та й не взяв.
— Ой ти мій миленький, голубе сивенький,
Не по правді жиєш,
Минаєш ми хату, мої воротечка,
Сам до другої йдеш.
— Ой ти моя мила, голубочко сива,
Обсади собі двір,
Обсадися садом, садом-виноградом,
Щоб не зайшов голос мій.
— Не я сад садила, не я поливала,
Сам садочок виріс.
Я любка не знала та й го не кохала,
Сам ми Господь приніс.

джерело матеріалу: Малова-Малкович П. М. З карпатських джерел: фольклорно-етнографічеий нарис. - Чернівці: Місто, 2004. - 176 с.
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 17 серпня 2007 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):