Ой їхали три козаки в Веньґір,
Питалися до Марусі весь день.
— Ой де тота Марусенька
Що так файно сорочечки шиє.
Ой де жиє, ой де проживає,
Що так файно шовком вішиває.
Щоб вішила сорочечку зґречі
Та на мої козацькії плечі.
Ой чим же ти, Марусе, світила,
Як їс мені сорочечку шила?
Ой світила-м сухими скіпками,
Вішивала-м я тонкими нитками.
Та вішила-м за таляра шовку,
Та вломила-м за копоньку йголку.

джерело матеріалу: Малова-Малкович П. М. З карпатських джерел: фольклорно-етнографічеий нарис. - Чернівці: Місто, 2004. - 176 с.
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 17 серпня 2007 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):