Ой горами, долинами голуби літають,
Я гаразду не зазнала, та й літа минають.
Я гаразду не зазнала, та й не буду знати,
А по чім я свої літа маю пізнавати.
Ой не по тім пізнавати, що-м їла та й пила,
Але по тім пізнавати, що-м ся набідила.
Ой запряжу коні в шори, коні воронії,
Та й поїду доганяти літа молодії.
Догонила-м свої літа на кедровім мості.
— Ой верніться, мої літа, хоть до мене в гості!
— Ой що тобі з того буде, що ми ся вернемо,
Як ми трошки побудемо, та й назад підемо,
Воли мої голубії, чому не орете?
Літа мої молодії, як ви марно йдете.
Ой волики сивенькії, не орати вами,
Літа мої молодії, то ми жаль за вами.

джерело матеріалу: Малова-Малкович П. М. З карпатських джерел: фольклорно-етнографічеий нарис. - Чернівці: Місто, 2004. - 176 с.
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 17 серпня 2007 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):