Ой чия то хата скраю, що я її не знаю,
Чи не тої дівчиноньки, що я її кохаю?
Або я ту кучу тручу, або її завалю,
Або я ту дівчиноньку на папери змалюю.
Малював би-м на папери, та переру не маю,
А пішов би-м за папером, сам дороги не знаю.
Ой я маю товариша, товариш ня поведе,
Мій товариш кращий мене, він дівчину забере,
— Ой дам тобі, товаришу, сто червоних на руку,
Лиш нероби, товаришу, межи нами розлуку.
— Ой я в тебе, товаришу, сто червоних не беру,
А дівчину дуже люблю та й ся з нею оженю.
Ой зайшов я та й до хати, роздивився по кутах,
А дівчина товаришу вже заснула на руках.

джерело матеріалу: Малова-Малкович П. М. З карпатських джерел: фольклорно-етнографічеий нарис. - Чернівці: Місто, 2004. - 176 с.
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 17 серпня 2007 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):