Коло річки, коло броду п'ють голуби чисту воду.
Напилися, полетіли, крилоньками злопотіли.
А як пили, колотили, та й так собі говорили:
— Чом той козак так бідує, край дороги він кочує,
Біда тому козакови, нема сіна коникови,
Нема сіна, на оброку, лиш шабелька коло боку.
— Сусід оре, сусід сіє, а в сусіда зеленіє,
А у мене не орано і нічого не сіяно.
У сусіда обороги, у сусіда повні стоги,
А у мене ані нивки, ані сіна стебелинки.
У сусіда хата біла, у сусіда жінка мила,
А у мене ні хатинки, нема щастя, нема жінки.
За сусідом молодиці, за сусідом всі вдовиці,
А на мене не дивиться ані дівка, ні вдовиця.
Піду межи ліси, гори, піду межи темні бори,
Та й там буду смерти ждати, на недолю нарікати.

джерело матеріалу: Малова-Малкович П. М. З карпатських джерел: фольклорно-етнографічеий нарис. - Чернівці: Місто, 2004. - 176 с.
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 17 серпня 2007 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):