Гей піді Львовом, нижче Києва,
Стоїть з прежде віку дім ясеновий,
Дім ясеновий, двері дубові,
Двері дубові, столи тисові.
А на тих столах скатерті ільчисті,
Скатерті ільчисті, колоні пшеничні.
За тими столами ґазда з ґаздинев
Гадку гадають, гостей чекають.
— Щедрий вечір тобі, славний господарю,
Промети дорогу до свого порогу,
Пусти нас до хати заколядувати
Гай із Новим роком тебе вінчувати:
Щоб у твоїм дворі коровки телились,
А в твоїй кошарі овечки котились.
Щоб у твої доньки були старостоньки
І у твого сина — молода дружина.
Щоб жив многі літа ґазда із ґаздинев,
Ґазда із ґаздинев і з цілов родинов.

(Після кожного рядка приспів: «Грай, коню, грай, кониченьку».)

джерело матеріалу: Малова-Малкович П. М. З карпатських джерел: фольклорно-етнографічеий нарис. - Чернівці: Місто, 2004. - 176 с.
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 17 серпня 2007 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):