Ой я гуцул та й ти гуцул, оба-смо гуцули,
Та заграймо на трембітах, би нас гори вчули.
Ой не тото, брате, гуцул, що погуцуливсі,
Але тото, брате, гуцул, що в горах родивсі.
Гуцулка мні породила, гуцулка ми мати,
Тепер мені припадає гуцулочку брати.
Гуцулка мні породила, з гуцулков люблюсі,
Як не озму гуцулочку, то не оженюсі.
Я гуцула полюбила, за гуцула піду,
Гуцул коні осідлає, сєду та й поїду.

Ой іду я горі селом та й собі гадаю,
Що до свої гуцулочки повернути маю.
В неї хата біленькая там коло дороги,
Хоть би-м не рад повернути, повертают ноги.
Гуцулочка молоденька, гуцулочка чічка,
Яка з тобов, гуцулочко, солоденька нічка.
Гуцулочка моя люба, гуцулко рідненька,
Яка в твоїй керниченьці вода студененька.
Люблю того гуцулика, що сі файно носит,
А як хоче цілювати, то файно попросит.
Обуюсі в постолєта, легко ми ходити,
Гуцулочко молоденька, легко ті любити.

Гуцулочко моя красна, де ти бичка пасла?
Під дубками з парубками, де травиця рясна.
Ой відки ти, гуцулочко, чи не з Яворова,
А як мене поцілюєш, то будеш мурова.
Ой най собі заспіваю: шіда-ріда-гої,
Та коротка запащина в любки жєбівської.
Люблю того гуцулика, що файно співає,
А в танци сі вікручує, аж сі потрясає.
Сопілочка файно грає, а дудочка дує,
Гуцулочка умліває, як гуцул танцює.
Іде гуцул із Косова тими манівцєми,
Несе любці перстенику з трьома камінцєми.
Купив любці перстенину в Косові на Йвана,
Бо то файна гуцулочка, як намальована...

джерело матеріалу: Малова-Малкович П. М. З карпатських джерел: фольклорно-етнографічеий нарис. - Чернівці: Місто, 2004. - 176 с.
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 18 серпня 2007 року