"Він був могутній, потужний, все знав. Од його слова гинула зразу худоба, сохла й чорніла, як дим, людина, він міг наслати і смерть, і життя, розігнать хмару і сперти град, вогнем чорного ока спопелить ворогів і запалити в жіночому серці кохання".

Михайло Коцюбинський, "Тіні забутих предків".
У селі Верхній Ясенів Верховинського району Івано–Франківської області живе останній в Україні мольфар Михайло Нечай. Він лікує усі хвороби, навіть ті, які не в змозі вилікувати наукова медицина. Має силу розганяти хмари, зупиняти град та інші нещастя. Володіє неабиякими філософськими здібностями. А ще – очолює ансамбль дримбарів. Щодня біля домівки мольфара багато людей, котрі приїздять з різних куточків України і з–за кордону по допомогу.

– Чи правда, що Ви нащадок славних прадідів – героїв українського визвольного руху…
– …Богуславського полковника Данила Нечая. Його могила – на Вінниччині. Моя генетика із Запорізької Січі, з Хортиці. Гуцули ніколи не мали прізвища Нечай. Так сталося внаслідок міграції в Карпати.
– Вас називають по – різному. Хто Ви є насправді і хто до Вас приходить?
– Я – мольфар. Це слово походить від стародавнього "мольфа", тобто річ, яку заворожено чи покладено чари на добро або зло. Також я примівник і маг. Моя бабця дала мені посвяту на білого мага. Я останній мольфар в Україні. Мені вже минуло 80 літ і я тягну цього воза дотепер. До мене приїжджають люди з Білорусі, Польщі, України і Росії. Приходять з різними питаннями: сім’я розпалася, хвороби різні, упадок у бізнесі тощо. І я в усьому допомагаю. Багато таємниць є в природі, якими людина не володіє, а мені Бог дав провидіння знати. Я двигаю хмарами.

Вперше показав це чудо у 1989 році на фестивалі "Червона рута" у Чернівцях. Прийшла телеграма з Центрального комітету комсомолу України з Києва з проханням розігнати хмари, бо під ту пору були затяжні дощі. І я за цілу ніч так ущільнив хмари над Чернівцями, що зранку небо виглядало як синій кришталь – ані хмаринки, ані краплі дощу і тримав цей режим сім днів. Тоді ще існував СРСР і перед початком до мене підійшли два працівники КГБ і сказали: "Ми знаємо, що Ви людина сильна духовно. Але фізично сильні ми, і коли Ви покажете це чудо, то звідси живим не підете". Але я показав телеграму з Києва, що, мовляв, мене запросили тримати погоду і тоді вони заспокоїлися. Я зупиняю град. Аби яка страшна градова хмара йшла на село, коли сади зацвітуть, коли городина піднімається, коли на ланах хліб, тоді я цю хмарину посилаю на ліси, на скали, на ріку і жодної градини на людське поле не впаде. Я – екзорцист. Виганяю нечистих духів з людей, з тварин, з людських помешкань. Частково володію природою. Природа для нас як рідна мати, але й суворий прокурор. Як ви її нарушите, то ви й себе нарушите.

У мене були міністр оборони Юрій Єхануров, міністр культури Василь Вовкун та інші визначні люди, а Президент України Віктор Ющенко нагородив мене грамотою.

– Багатьох турбує питання чому ми так тяжко живемо?
– Через те, що нас Бог карає. Володимир Великий силою прийняв християнство і на Дніпрі хрестив язичників, а хто не схотів, тому відрубували голову. І тоді загинули десятки тисяч невинного народу. Кров поплила в Чорне море, а кривда людська впала родовою кармою на українське плем’я. Тому в нас нема правдивої любові. Тому не можемо доробитися і стали рабами та бомжами у своїй рідній землі.

Володимир Великий роздав своїм синам землю, а Господь відібрав у них розум і вони почали воювати між собою до тієї міри, що ослабла Київська Русь, а дикі племена, дивлячись на цю багату землю, завоювали її. Ми ще не закінчили спокутувати цю кару. Про це говорив Тарас Шевченко, що прийде час, коли "премудрих немудрі одурять". Уже одурили. Не варто заздрити Верховній Раді, депутатам, що вони мають іномарки, літаки, банки… Це Бог їх послав на нас, аби ми ту кару відпокутували у своєму тілі і всім родом.

– А колись та кара минеться?
– Обов’язково. Ми закінчимо ту покуту, і тоді на світі настане добро, але людей так буде мало, що цілий день треба буде конем їхати, аби побачити на землі живу людину. Оцей злий непотріб Господь має спалити вогнем. Все навколо буде горіти. Ще десь у горах людина зможе зберегтися, особливо ті, хто вірить глибоко в Бога і хто не вчинив великого гріха. Ми винні ще й у тому, що робимо підземні ядерні вибухи і зброю випробовуємо. Ми рухаємо Землю, а вона нам цього не прощає. Вона поставлена людям для їхнього життя, а не для того, щоб здригалася. І з того здригання маємо усі катаклізми. Наша цивілізація іде стрімко вперед і дійде до своєї вершини, а тоді різко впаде і почнемо життя з кремінної сокири, а потім знову почне відшліфовуватися нова цивілізація.

– Як Ви ставитесь до твердження "така його доля і треба з нею змиритися"?
– Є різні долі і є 12 смертей: 11 нечасових і одна часова. Часовою вважається та, коли людина прожила до глибокої старості, усі органи зношені і вона помирає справжньою (природною) смертю, яка прийшла у свою пору. А нечасові смерті, це коли людина повісилася, втопилася, згоріла. Котру вбили, зарізали тощо. Нечасові смерті також є від Бога, тому що є така хвиля народження і людина мусить померти саме такою смертю. Все, що бачимо і чуємо навколо себе, є від Бога. Бог керує Всесвітом, бо він створив його і настільки любить створіння своє, що злий дух уже двічі заслуговував на смерть, але Господь подарував йому життя, а на третій раз уже буде знищений, і тоді настане величезне добро.

– Тобто правдою є народне прислів’я, що долю й конем не об’їдеш?
– Свята правда. Доки приписано Вам жити, то воду пропливете – не втонете, вогонь пройдете – не згорите. А вбивця, який буде у вас стріляти, не влучить. Беруть в армію людей. Вчать боротися з ворогом і боронити себе від ворожої кулі. Кожен солдат знає, але один гине на полі бою, інший повертається калікою, а третій іде додому здоровим, яким і був. Ось Вам і судьба.

– Як ви ставитесь до язичництва? Ми його позбулися, але традиції залишилися?
– Ми як були ними, так і є. Тільки язичництво сприймаємо підсвідомо, а християнство – свідомо. Ви ідете до церкви і б’єте поклони до землі, а вам здається, що б’єте їх Господу Богу. Та ні, тому що Бог на небесах, а ми на землі. Хто нас годує – земля. Хто нас похоронить – земля. Все приймає земля, як рідна мати своїх дітей. Тому ми й далі язичники. Але не сприймаємо того розумом, бо християнство відвернулося від язичництва.
– Коли Ви очищуєте людей від злої сили, все це зло переходить на Вас. Як Ви позбуваєтесь такого вантажу?
– Один раз на рік іду в глибоку печеру, закриваюся герметично, виключаю пам’ять і немов розчиняюся. Перебуваю там 12 днів. Для цього я ціле життя треную свої органи, щоб вони приймали мою команду. Ви не можете жити без повітря довше як 5 хвилин, а клітини ще живуть довго. Я навіть не маю відчуття, що я є. Отам якраз відпочиваю і вся нечисть іде в землю. Тобто я розряджаюся. Після 12 доби я починаю воскресати. Ущільнюються мої клітини тіла і після того сну довготривало пробуджуюся. Починаю з уяви, потім рухаю своє тіло, а потім вже рухаюся фізично, після чого викарабкаюся на колінах і руках з печери і коли дихну повітря, то стаю такий легкий, що не чую як мої ноги ходять. Коли іду в печеру, то одягаю на себе мантію. Якщо б зі мною хтось зайшов не тренований, то після 5 хвилин помер би. Але я йду сам і нікого зі собою не беру. Навіть вдома не знають, де та печера. Це є таємниця.

– А чи можете передбачити одужання пацієнта?
– Щоб людина одужала, потрібно подати їй сильну інформацію, щоб у неї втілилася надія і тоді вона переможе свою недугу. Навіть ту, що не підлягає лікуванню у стаціонарних закладах наукової медицини. Віра людину скріплює.

– А свою долю можете визначити?
– Знаю, коли буде моя смерть, якою вона буде і в яких умовах. Також знаю долю кожної людини, котра стоїть переді мною. Навіть читаю думки на віддалі, такі, що ви б не призналися рідній мамі. Але то є таємниця, про яку не маю права говорити.

– Чи використовуєте в лікуванні трави, особливо наркотичні?
– Переважно лікую словом – воно у мене сильніше від кулі. Я рухаю своїм словом хмари, град і виганяю нечистого духа. Можу зачарувати жінку до чоловіка і навпаки. Якщо ви маєте вищу освіту, але рядовий спеціаліст, то я вас зроблю начальником. У лікувальному напрямі можна використовувати і наркотичні трави, але дуже малими дозами, бо то є отруйні рослини і можуть адаптуватися в організмі до стадії наркотика. Збирати трави повинна чиста людина, бо від злої людини передається негативна енергетика, і тоді трава не має лікувальних властивостей.

– Знаю, що у Вас особливий підхід до їжі, п’єте багато кави…
– Я не їм жирну їжу. Не їм сало і м’ясо. Не їм борщ, суп, помідори і огірки. Сало і м’ясо – то мертве, таке ж – якби ви людину їли. В тих продуктах багато негативного. Переважно їм кашу з вівса з олією. Овес має велику потугу для здоров’я чоловіка. Випиваю за день по 4 літри кави. І коли нап’юся кави, то вже й не хочеться їсти.

– Чи маєте своїх учнів?
– Нема, тому що то має бути незаздрісна людина, котра не женеться за грошима. Зараз розплодилося багато всяких аферистів. Вони, нібито, все виліковують: рак, сифіліс, СНІД, піднімають на посаду. Але насправді це обман, велика реклама за великі гроші. І держава дивиться на це крізь пальці, бо має з того зиск. А справжніх лікарів поки що немає.

– Крім мольфарства, знаю, Ви ще й музикуєте, керуєте ансамблем дримбарів…
– Я вже 43 роки на сцені і є патріархом ансамблю дримбарів "Струни Черемоша". Маємо звання заслуженого. В ансамблі 18 осіб. Виступали по всій Україні.

– Чи можна лікувати людину музикою?
– Можна. Особливо дримбою. Якщо б я довго вам грав на дримбі, то ви входите в інший вимір, в транс і тоді побачите світ духовний: ангелів світлих, сірих, чорних, душі померлих родичів. Це не галюцинація, а наукове доведення.

джерело матеріалу: http://starog1.ucoz.ru/news/filosofija_karpatskogo_molfara/2011-03-23-345
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 23 березня 2011 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):