Антихрист — "головний противник Христа, який має з'явитися на землі перед кінцем світу, щоб розпочати війну проти християнства і відвернути вірних від віри". В. Копалінський зазначає також, що антихрист є архетипом особистого противника Христа та його царства.

У гуцульських говірках назву антихрест фіксуємо зі значенням – "чорт, антихрист".

Назва антихрист (анцихрист) відома й іншим південно-західним говіркам – "Анцихрист го знає". У наддністрянських говірках антихрист стосується також чорта, володаря пекла – "Приходи хлопец до пекла і зачинає тою палицею свою мірити зараз від порога до середини пекла там, де стойав найстарший анцихрист привєзаний до зелізного стовпа на ланцу. Анцихрист як засвистів на пальці, як стали дїдьки зі всіх боків гнати, аж сі пекло трясло".

У гуцульських говірках побутують ще й деривати антихриський, антихриский, анцихресний (чортівський).

Із XV ст., назва антихристь відома в пам'ятках української мови. У словнику за редакцією Є. Тимченка це слово подане зі значенням "противник Христа, фальшивий Христос, чорт".

джерело матеріалу: Хабзей Н. Гуцульська міфологія. Етнолінгвістичний словник. Львів, 2002 - 216
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 09 березня 2012 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):