За адмiнiстративним подiлом, проведеним 1782 року, територiя Гуцульщини входила в Станiславський округ (циркул, дистрикт), яким заправляв начальник з чотирма комiсарами. Згiдно нового адмiнiстративного подiлу 1867 року попереднi 17 округiв i 176 повiтiв були лiквiдованi i замiсть них утворено 74 повітових староств. Внаслiдок адмiнiстративних змiн 1867 року населені пункти Галицької Гуцульщини увійшли в 5 новоутворених повiтiв Богородчанський, Коломийський, Косiвський, Надвiрнянський i Снятинський.

Вся адмiнiстративно-полiтична влада в повiтах була передана старостинському управлiнню, яке було виконавчою iнстанцiєю всiх державних установ. Повiтовi старости перейняли компетенцiї колишнiх повітів i округів.

Старостинське управлiння пiдпорядковувалось безпосередньо Галицькому намiсництву з центром у Львовi. Воно було створене як орган, наділений сильною владою, завданням якого стало придушення найменшого руху, спрямованого проти австрiйської монархiї i панування помiщикiв i капіталістів.

При проведенні цієї адміністративної реформи судочинство було повнiстю вiддiлене вiд адмiнiстрацiї, в кожному староствi створювались два-три повiтовi суди. На Галицькiй Гуцульщинi такi суди були в Косовi, Кутах, Надвiрнiй, Коломиї, Делятинi i Богородчанах.

Повiти були великими, до них входило багато сiл i мiст. Якщо взяти населенi пункти Галицької Гуцульщини по повiтах, то їх число буде рiзним. До Надвiрнянського повiту входили мiста Надвiрна i Делятин, села Бiлi Ослави, Чорнi Ослави, Дора, Зарiччя, Зелена, Микуличин, Пасiчна, Пнiв, Стримба, Татарiв, Чорний Потiк, Ямна, Яремча; до Коломийського повiту Баня, Березiв, Березiв Нижнiй, Березiв Вижнiй, Березiв Середнiй, Люча, Лючки, Маркiвка, Молодятин, Печенiжин, Рунгури, Слобода Рунгурська, Яблунiв; до Богородчанського повiту мiсто Богородчани, Биткiв. Найбiльшим за кiлькiстю населених пунктiв галицької Гуцульщини був Косiвський повiт, куди входили мiста Косiв i Кути та села Акрешори, Бабин, Барвiнкiв, Бiлоберiзка, Брустурiв, Великий Рожин, Ворохта, Город, Гринява, Довгопiлля, Жаб'є, Iльцi, Слупейка, Голови, Кобаки, Космач, Краснопiлля, Великий Рожин, Микитинцi, Монастириське, Москалiвка, Перехресне, Пiстинь, Прокурава, Рибне, Рiчка, Рожнiв, Розтоки, Смодна, Соколiвка, Старий Костiв, Старi Кути, Стебне, Тюдiв, Устерiки, Химчин, Ферескуля, Уторопи, Хороцева, Черганiвка, Яблуниця, Яворiв, Горiшнiй Ясенiв, Шешори.

Адмiнiстративний подiл Буковинської Гуцульщини пiсля захоплення Буковини Австрiєю виглядав на першому етапi дещо по-іншому. Протягом 1785-1787 рр. цим краєм управляв вiйськовий уряд. За розпорядженням iмператора Йосифа II з 1 лютого 1787 року Буковина була приєднана до Галичини як округ (циркул) i до 1849 року пiдлягала галицькому губернатору. В цьому роцi вiдокремлено Буковину вiд Галичини i надано їй автономiю. Буковина стала окремим князiвством з окремою адмiнiстрацiєю, яку лiквiдовано 1851 року. В 1859 р. знову приєднано Буковину до Галичини як окремий округ, хоч в 1861 роцi була лiквiдована залежнiсть адмiнiстрацiї вiд Галичини, утворено окремий крайовий уряд на чолi з крайовим президентом греко-вiрменським єпископом Євгенiєм Гакманом.

В 1867 роцi згiдно реорганiзацiї адмiнiстративного управлiння Буковину, подiбно до Галичини, подiлено на 11 повiтiв, якi в 1868 роцi названо повiтовими староствами. За цим адмiнiстративним подiлом, який зберiгся до початку XX ст., гуцульськi буковинськi населенi пункти увiйшли в 9-й по числу повiт Вижницький, що охоплював два судовi округи з центрами в Путиловi i Вижницi. Сюди входили такi села Плоске, Сергiї, Стебне, Шпетки, Тораки, Кiселиця, Конятин, Дихтинець, Довгопiлля, Яблониця, Усть-Путила, Вижниця, Бачна, Олександердорф (заснований 1863 р.), Катеринодорф (засновано 1869 р.), вiд якого вiдокремилися потiм села Черешенька, Межиброди, Розтоки, Шипiт, Виженка.

Закарпатська частина Гуцульщини, яка перебувала пiд гнiтом Угорщини, за адмiнiстративним подiлом XVIII-XIX ст. входила в Марамороську жупу, на чолi якої стояв наджупан. В Марамороську жупу з центром в Сигетi входили закарпатськi гуцульськi села Рахiв, Великий Бичкiв, Кобилецька Поляна, Ясиня, Богдан, Дiлове, Кваси, Лозенщина, Луг, Луги, Розтоки, Чорна Тиса. Основна функцiя купного управлiння полягала в тому, щоб своєчасно збирати з населення державнi та вiйськовi податки, тримати в покорi народнi маси гуцулiв.

джерело матеріалу: [власна стаття]
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 6 січня 2006 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):