Фото із www.vsapravda.info
Для тисяч українців та гостей з-за кордону маленький Чоп асоціюється виключно як транзитна зупинка, що сполучає нашу країну із іншим світом. Чисельна кількість туристів щодня проїздить мимо маленького містечка, не переймаючись його життям, проблемами та радощами. Тим не менше тут також кипить життя…

Вже другий строк поспіль команда невгамовного мера Галини Цар намагається зробити життя мешканців маленького Чопа максимально наближеним до благоустрою — наскільки це взагалі можливо за суворих реалій сьогодення. Майже шість років новій владі дістався нелегкий спадок, адже більша частина міста була зведена у 50-их роках минулого століття і, як всюди в комунальній Україні, водогони й тепломережі десятиліттями працювали без ремонту, тож вода вище 2 поверху не піднімалася, а прориваючи труби накопичувалася у найнесподіваніших місцях. Так же непривабливо складалася ситуація з опаленням: старі комунікації  давно потребували заміни. Катастрофічно не вистачало й житла. Як і в інших містах, просування квартирних черг припинилося після 1991 року – держава вже давно перестала вирішувати житлові проблеми наших співвітчизників. Окрім того, постійної уваги вимагала й співпраця влади зі структурами, які стали невід’ємними від Чопа – залізницею, митницею, прикордонниками…

В період першої своєї каденції команда Галини Цар частину цих питань зуміла вирішити. Саме в попередні роки були відремонтовані сотні метрів тротуарів, провдений бодай ямкорвий ремонт доріг. Були зведені водонапірні вишки і мешканці верхніх поверхів, зрештою, могли собі дозволити таку “розкіш” як вода у власних оселях.  На прикладі Чопа закарпатці змогли побачити, як насправді має виглядати взаємодія влади та громади міста – мова про спільне вирішення проблем, двостороннє обговорення болючих питань життєдіяльності міста, організація свят, на котрі приходить майже все населення міста, де кожен намагається внести свій, бодай невеликий внесок до спільного проекту.

Результати ж незабарилися – минулоріч Чоп було визнано кращим містом за розвитком соціально-економічних показників в Україні. Щоправда, ця подія чомусь пройшла повз увагу обласної влади.

Вибори-2010 стали для Галини Цар та її прихильників справжнім випробуванням – мова при нечистоплотну гру конкурентів, підкупи, залякування, обливання брудом, чисельні суди, вибудовані на сміхотворних фактах звернення в різні інстанції. Але, як кажуть мудреці, собака гавкає, а караван іде. Тож мешканці Чопа зробили свій вибір і Галина Цар із величезним відривом вдруге виграла на виборах і знову стала міським головою. Цікаво, що в депутати міськради балотувалися чи не всі працівники ради та виконкому і всі вони перемогли на своїх округах, увійшовши в нинішній депутатський корпус. Чи не це є виявом справжньої довіри до діючої влади?

Однак проблеми нікуди не зникли і їх знову потрібно вирішувати. Головне питання – це бюджет, адже досі 50% від нього вилучається в центр, тож тепер за кожну копійку доводиться кланятися області. Потрібно, приміром в рамках програми «Питна вода» запустити в дію заморожену скважину в Чопі, аби вже назавжди вирішити питання із якісним водопостачанням. В планах – добудова ще одного корпусу до дитсадка, адже із прийняттям закону про обов’язкову дошкільну освіту місць в дитячому закладі катастрофічно не вистачає. Не завадило б поміняти тут і вікна на більш сучасні, адже тобі б виникла значна економія енергоносіїв. Готовий проект і на заміну каналізації, однак без вирішення питання із бюджетом Чопу з цим не справитися. Вже кілька років поспіль влада просить залізницю віддати  на баланс міста приміщення колишнього гуртожитку в центрі, який вже давно зяє вищербленими вікнами і став притулком для бомжів.

Після тривалого листування залізниця ніби погодилася, однак у «нагрузку» пропонує ще один колишній свій гуртожиток на вул.Пушкіна. Однак проблема в тому, що над цією будівлею дамокловим мечем висять десятилітні багатотисячні борги і місто не може собі дозволити розкіш обтяжити бюджет ще й ними. Також Чоп став чи не єдиним містом України, яке погодилося за свій кошт проводити зовнішні труби для газовідведення. Адже, як і в інших містах, населення тут масово переходить на автономне опалення, однак газовики не дають дозволів на підключення, мотивуючи це тим, що застарілі комунікації для цього непридатні. В судах чи не всіх міст лежать заяви розлючених об’єднань власників квартир багатоповерхівок, які так і не змогли вирішити питання проведення зовнішніх комунікацій із газовиками. А в Чопі за кошти міста такі труби вже під’єднані до двох п’ятиповерхівок. На черзі – наступні.

Багато років не було ремонту і в приміщенні міської міліції, то ж ці роботи, а також заміна вікон – також у планах Галини Цар. Хоч це і не вирішує проблеми з охороною правопорядку – в містечку немає власної патрульно-постової служби, райвідділ знаходиться в Оноківцях, тож вулиці наоазі залишаються поза межами пильної уваги охоронців законності. Ще однією  проблемою, яка вже роками чекає на своє вирішення, залишається благоустрій ринку в центрі міста, приведення його до норм санітарного порядку. Судова тяганина із власником ринку триває й досі, а люди й надалі здійснюють продаж сільськогосподарський та промислових товарів у середньовічних умовах. Було б непогано прикупити і спецтехніки – мріють у міськраді. Постійна причина неосвітлених вулиць банальна, як минулорічний сніг – в Чопі немає власної автовишки, а викликати цю дорогу машину через кожну згаслу лампочку на ліхтарі досить складно. А простою драбиною тут не обійтися.

Зараз у Чопі готуються до новорічних свят і знову дівчата із місьради кланяються підприємцям – допоможіть, мовляв, із новорічними подарунками для садків, шкіл, малозабезпечених. Минулоріч. До речі, окремо зробили святкову ялинку для ромських дітей – ті не дуже йдуть на контакт із «білими» однолітками. Чергова проблема – де дешево знайти гірлянду на горловну ялинку міста. Дорого купувати не хочеться, а дешево ніхто не пропонує.  Ще один головний біль – чим новорічну красуню прикрасити? Хоча знаючи здатну на найнесподіваніші вигадки чопську владу не сумніваєшся – вихід буде знайдено. Минулоріч вони всім адмінскладом обгортали в яскравий одноколірний папір звичайні картонні коробки різного калібру. Вийшло оригінально, дешево і на диво по-європейськи.

Спостерігаючи вже протягом кількох років за діяльністю Чопської міської влади, кожен раз дивуєшся вмінню цих людей згуртовувати навколо себе однодумців із числа простих мешканців міста, аби разом вирішувати найрізноманітніші проблеми, починаючи зі звернень до депутатів від Чопа в обласній раді і закінчуючи спільною посадкою троянд в місті. Маленька модель ідеальної держави, сказав би класик. Вміння знаходити рішення з мінімумом витрат, сказав би фінансист. Просто небайдужі люди, скажемо ми. І хай їм щастить.

джерело матеріалу: http://nedilya.at.ua/news/zakarpattja_misto_chop_malenka_model_idealnoji_derzhavi/2010-12-20-18423
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 20 грудня 2010 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):