площа - 680 кв.км (12 900 га - с/г земель, 48 600 га - ліси).
Загальна кількість населених пунктів складає 29, з яких 1 місто, 11 великих сіл.
Середня густота населення - 82,3 чол. на 1 кв.км.
Населення Свалявського району складає 57,6 тис.чол., з яких міське населення - 18,8 тис., а сільське - 38,8 тис.

Центральні органи адміністративного району знаходяться у місті Свалява (18,8 тис.чол.). Загалом на території району проживають представники рiзних нацiональностей, серед яких виразно представлені українці, румуни, німці, угорці, росіяни, словаки, роми.

Переважну більшість території району займають гори, а найвищою точкою Свалявщини є вершина Стій, що підіймається на 1 681 метр. Значну роль у формуванні рельєфу відіграють річки Дусинка, Латориця, Керецьки та Пиня.

До речі, у гарній місцевості поблизу гори Кук, що у Свалявському районі знаходиться геометричний географічний центр Закарпаття (48°30' пн. широти, 23°23' cх. довготи). Високо до неба тут підіймаються гірські хребти: Синяк, Борліов Дул, Боржава. Між горами знаходиться Свалявська улоговина.

Про те, що Закарпаття славиться своїми джерелами мінеральних вод давно відомо всім. З усіх 13 районів найбільш мінералізований як у кількісному, так і якісному виді є Свалявський. Тому і не дивно, що саме тут розташовано найбільші і найпопулярніші санаторії, турбази, пансіонати і т.п. На території району розробляються декілька джерел мінеральної води: Свалява, Поляна, Плоске, Голубине, Нелiпино, Пасiка (щоб зайти на сторінку мінеральних вод, натисніть тут). В районі є кілька санаторіїв та баз відпочинку. Найбільш відомі серед них: "Сонячне Закарпаття", "Поляна", "Джерело кришталеве", "Квiтка Полонини", "Перлина Карпат", "Квасний потiк" (щоб зайти на сторінку санаторіїв, натисніть тут).

Не менш цікаво знати, що ще у ХІ столітті візантійський імператорський двір звертався з проханням до угорських королів про продаж цілющої соленої води з гірських джерел. Зафіксовано навіть декілька історичних фактів, яким чином здійснювалося транспортування з Карпат до Константинополя мінеральної води. Згідно документів поблизу сьогоднішнього села Поляна був розташований табір гірських пастухів, які крім основної роботи - випасання худоби, зобов’язані були охороняти цілющі "квасні" джерела з яких королівська стража набирала воду у міхурі, зроблені з телячої шкіри. І саме таким чином їх потім протягом кількох діб транспортували до купалень візантійських патріархів.

На території району знаходяться значні поклади неметалічних копалин: алунiти, доломiт, каолiн, барит, бентонiт, цеолiт, дiорит, андезит, мармур, пiсок, вапняк, глини, перлiт, мiнеральнi фарби, вулканiчний туф, кухонна сiль і мінеральні води: серед відомих типів мiнеральних вод Свалявщини є - БОРЖОМI, ЗУБЕР, ЄСЕНТУКI, НАРЗАН, ЗАЛIЗИСТI НАРЗАНИ, СТАРА РУССА. Випускалися i випускаються такi води: "Поляна Квасова", "Нелiпинська", "Плоскiвська", "Поляна Купель", "Свалявська".

В районі знаходяться унікальні дерев’яні церкви у Сваляві та Уклині, а також діє жіночий православний монастир у селі Драчино.

Цікаво знати, що за населенням регіон бiльший вiд Iсландiї, Гвiнеї-Бiсау, Джiбуттi, Захiдної Сахари, Екваторiальної Гвiнеї, Свазiленда, Белiза, Гайани, Сурiнама, Вануату, Соломонових островiв, Фiджi.

А ось назва Свалява походить від староугорського і старослов’янського "сольва", тобто "місце, де тече солена (мінеральна) вода".

Флора Свалявщини представлена унікальними рослинами: еритренiй собачий зуб, сосна кедрова, тирлич вирiзаний, тирлич жовтий, тис ягiдний, дзвоники карпатські, ширянка альпійська, виток карпатський, смородина карпатська, ломикамінь карпатський, льон гірський, рододендрон карпатський. Серед тварин особливо поширені на Свалявщині: лисиця, вовк, єнотовидний собака, бурий ведмідь, борсук, куниця, горностай, видра, лісовий кіт, рись, заєць, білка, дикий кабан, козуля, карпатський олень. Серед птахів слід назвати глухаря, тетерева, рябчика, сіру куріпку, сову, дика гуска, дика качка, а з плазунів поширені ящірки, вуж, веретільниця, гадюка звичайна, саламандра. У річках району водиться багато риби: форель струмкова, лосось дунайський, харiус, умбра, бабець, марена, головень, плiтка, карась. На території Свалявщини, у селі Плав’я росте 500-річний дуб.

джерело матеріалу: www.all.zakarpattya.net
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 25 січня 2004 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):