площа - 1 300 кв.км (15% - сади та виноградники, 30% - ліси).
Загальна кількість населених пунктів складає 84, з яких 1 місто, 39 великих сіл.
Середня густота населення - 54,5 чол. на 1 кв.км.
Населення Мукачівського району складає 190 тис. чол., з яких міське населення - 100 тис., а сільське - 90 тис.
 
Центральні органи адміністративно управління ра знаходяться у місті Мукачево (90 тис.чол.). Переважну більшість території району займає гірська місцевість, а найвищою точкою Мукачівщини є вершина Дунавка, що підіймається на 1018 метрів. Значну роль у формуванні рельєфу відіграє річка Латориця та Визниця. Саме у гірській частині знаходяться мармурові печери (Грабово). На території району багато боліт (Солені Млаки) та рiчок-каналів, а також чимало водосховищ призначених для риболовецького господарства.

Загалом на території району проживають представники близько 76 рiзних нацiональностей, серед яких виразно представлені українці, угорці, словаки, росіяни, роми, євреї, німці. До речі, на території міста Мукачева знаходиться обласний росiйський драматичний театр.

Мукачівщина - це один з найбільш цікавих районів за своєю історичною специфікою. Ц ікаво знати, що бiля Мукачева знаходився кельтський металургiйний центр (другий за величиною у Європi), опiдум-городище Галiш-Ловачка. Тут робилися монети, тут же знайдено близько тисячі iнструментiв, майстернi (ювелiрнi, кузнi), ножицi для стрижки овець, оковки гiрських човнiв, коси, зернотерки, мечi, млинки, наковальнi, щити, фiбули, срiбнi монети. Саме звідси виходили у свої бойові походи грізні кельти, яких боялися самі римляни. Але все це закінчилося з приходом диких даків, які розгромили всі поселення кельтських племен на території краю.

Лісисті та малолюдні зелені гори Карпати були ідеальним місцем для побудови на їх території численних монастирів. Сьогодні на території Мукачівщини є кілька монастирів Мукачiвський (жiночий, православний), в якому була створена величезна бібліотека, Домбокський (жiночий православний), Ракошинський (чоловічий православний). Крім того в районі є деревяна церква у селі Вiльховиця та стародавній католицький храм у Мукачеві.

Перші захисні укріплення з’являються на території нашого краю у бронзовому віці. Це були просто городища-гради, укріплені земляним валом - Галіш-Ловачка (Мукачево). Та найбільш завершену форму форму оборонної споруди представляють замки ХІ-ХVІІ ст. На Закарпатті відомо 12 середньовічних замків, з них два на Мукачівщині: Мукачево (ХІ ст.), Чинадієво (XV ст.). Мукачівський замок - у ІХ-Хст. на Замковій горі існувало дерев’яне укріплення слов’ян. Перші відомості про кам’яний замок стосуються ХІст., коли король Угорщини Ласло І Святий дає вказівку укріпити фортецю кам’яними стінами від набігів кочівників. У 1321 р. король Карл Роберт запросив майстрів з Італії для розбудови фортеці. У 1396 р. право на володіння замком дістав родич короля Жігмонда І, князь подільський Федір Корятович. Пізніше за наказом Ласло ІІ фортеця перейшла до угорської корони, право володіння нею діставав старший у корол івському роді. Під час визвольної війни угорського народу 1703-1711рр. фортеця була взята військами Ференца ІІ Ракоці і стала на час повстання його резиденцією. У 1896р. на честь тисячоліття приходу угорських племен у Середньодунайську низовину замок був офіційно закритий. Чинадіївський замок був збудований у ХVст. бароном Перені. Замок являвся центром Чинадіївської домінії. У 1657р. замок був значно пошкоджений польськими військами князя Любомирського. Пізніше замок виконував функції в’язниці.

Але якщо замки необхідні були для ведення війн, то для спокійного світського життя відомі феодальні родини намагалися будувати більш спокійні, але водночас грандіозні будинки-палаци. Великі розміри, розмах, розкіш в інтер’єрі внутрішніх приміщень, оригінальність та різноманітність архітектурних стилів при зовнішньому оздоблені - все це притаманно дворянським палацам Мукачівщини родин Шенборн (с.Карпати) та Ракоці (м.Мукачево).

На півночі Мукачівського району поблизу села Грабово, знаходиться таємничий Чорний ліс, про який є чимало незвичних і цікавих легенд та розповідей. Зокрема, тут знаходиться мармурова печера, яку вручну видовбали розб ійники. Саме тут вони, за переказами місцевих жителів, ховали свої награбовані скарби, але довго вони тут не ховалися, оскільки їхні нахабні дії розлютували селян, які власноруч розігнали розбійницьку ватагу. Ще одна моторошна легенда про Чорний ліс розповідає про те, що кожного порушника лісового спокою чекає важке покарання. І на жаль, давні пророцтва справдовуються. Щороку "чорна хроніка" подій поповнюється жертвами самогубств або вбивств у Чорному лісі. Власне, навіть місцеві жителі не рекомендують залишатися під вечір на узліссі чи безпосередньо у самому лісі, де на кожного чатує смертельна небезпека. Цікаво знати, що картопля для закарпатців завжди була і залишається другим хлібом. А у складні голодні роки ХІХ століття вона рятувала від голодної смерті. Тому напевно всім буде цікаво д ізнатися, що вперше картопля з’явилася на Закарпатті у 1770 році. Саме тоді було видiлено великі площi у Мукачівсько- Чинадіївській домінії графів Шенборнів під картоплю та шовковицю. Отож мукачівські землі стали експериментальним полем для вирощування картоплі на території Закарпаття.

Напевно не всі знають, що саме біля міста Мукачево на горі Красна Горка знаходиться найпівнічніша місцевість у світі, де вирощують чай.

І до речі, про походження назви самого міста Мукачево: від слова "мука", як мучитися при будівництві могутнього замку "Паланок". Від слова "мука", як старословянське слово "борошно" (на річці Латориця стояв величезний на той час зерновий млин). Від слова "земля пана Мункачі" - це угорський варіант назви міста.

Флора і фауна: бузок угорський, живокіст серцевидний, волошка Кочі, королиця довголиста, чебрець гарний, фітеума чотиричленна, гвоздика скупчена, підмареник закарпатський, підсніжник звичайний, шафран Гейфеля.

Особливо поширені на Мукачівщині: кріт, ласка, тхір, заєць, білка, ондатра, серед птахів слід назвати фазана, перепела, горлицю, голуба, лиску, деркача, чайку, дятла, сову, лелеку, дику качку, чаплю. З плазунів тут поширені степова черепаха, ящірки, вуж, гадюка звичайна. Серед рідкісних європейських птахів на території Мукачівщини зустрічаються: чорний лелека, орел-карлик, рудий шулiка, скопа, сокiл-сапсан, пугач.

джерело матеріалу: www.all.zakarpattya.net
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 25 січня 2004 року






Коментарів (1)

  1. Микола в 16.08.2015
    Мукачівський драматичний театр вже не російський. Читайте в Інтернеті

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):